Золоту діадему з коштовним камінням знайшли у Шубранці

На території сучасної Буковини люди мешкали сотні тисяч років тому

05.03.2018 13:05   Джерело: Погляд
Опубліковано : Буковинський Новинар

Мало хто знає, але на території сучасної Буковини розумні істоти мешкали сотні тисяч років тому. Сучасна людина вподобала наш край принаймні 40 тисяч років тому. А відома трипільська культура – ті давні поселення – були широко розповсюджені навіть на території сучасних Чернівців. Про історію та археологію нашого краю, унікальні знахідки та давні культури нам розповів кандидат історичних наук, викладач кафедри історії стародавнього світу, середніх віків та музеєзнавства ЧНУ Микола Ільків.

«200 і більше тисяч років тому ці території були заселені давніми людьми»

- Буковина має тисячолітню історію. На цій території мешкали різні племена та народи, край входив до складу різних державних утворень тощо. Які найцікавіші та найдавніші знахідки були виявлені на території нашого краю і яким періодом вони датуються?

- Найдавніші знахідки сягають ще кам’яної доби – кам’яної епохи. В археології це прийнято називати палеолітом, тобто давній кам’яний вік і вони можуть сягати до одного мільйона років тому.

Але проблема дискусійності найбільш раннього заселення Буковини – Подністров’я та Попруття – залишається. Бо методи природничих наук не завжди дають точні та коректні дати. Але як мінімум 200 і більше тисяч років тому ці території були заселені давніми людьми.

- Що, власне, знаходили на території сучасної Буковини?

- Та епоха представлена винятково кам’яними знаряддями праці, бо фактично інших люди на той час не знали. Інколи трапляються вироби із кістки та рогу.

Щоб уявити атмосферу та ландшафт того періоду – це фактично льодовиковий період - сильна мерзлота, так звана льодовикова чи мамонтова фауна і мисливці, які на неї полювали. Переважно, різноманітні ножі, наконечники стріл, списів, рубила тощо.

- Кілька років тому в Подністров’ї вкотре знайшли рештки мамонтів. Чи часто трапляються саме такі рештки цих вимерлих тварин?

- Звичайно, такі знахідки є регулярними. Звісно, в основному, вони трапляються по Дністру, рідше в Попрутті. І переважно представлені саме рештками мамонтів.

«Таких (трипільських, - авт.) поселень лише на території нашої області відомо майже 300»

- Хотів запитати про так звану шипинську культуру. Шипинська та трипільська культура мають спільне коріння. Проте шипинську культуру знайшли раніше, але чомусь широко відомою є саме трипільська культура. Про неї, без перебільшення, знає увесь світ, а про шипинську – не так багато відомо.

- Говорити «шипинська культура» – це дещо перебільшено. Бо це складова, безсумнівно, трипільської культури. Тут можемо ставити наголоси хіба що на хронологічний пріоритет – коли це було відкрито, коли це було знайдено. Справді, перші писемно зафіксовані дослідження на території Буковини та Шипинців, пов’язані зі старожитностями мідно-кам’яного віку, до якого вони належать, датуються 1893 роком. Перші ж розкопки на території Київщини та зокрема в околицях селища Трипілля, яке дало назву цій культурі, вони на кілька років пізніші. Орієнтовно йдеться про 1899 рік.

Оскільки там дослідження проводили більш активно, і можливо на ширшій науковій джерельній базі, було запропоновано Вікентієм Хвойкою назвати цю культуру «трипільською». Тому тут зіграв фактор не першочерговості відкриття, а насамперед завдяки талантові археолога чеського походження.

Щоправда, навіть Шипинці не були в цьому плані піонером. Бо на території Галичини – сучасної Тернопільщини та Франківщини – старожитності трипільської культури, як ми її зараз називаємо, були відкритті на кілька десятиліть раніше. Навіть дехто вважає, що в середині XVIII століття там вже проводили пошуки таких речей.

Інша справа, що люди, які це знайшли, не мали з чим це порівняти і не знали, ні до якого часу це належить, ні кому воно належало. Тому тут був пріоритет у тих, хто запропонував правильне тлумачення й оприлюднив на широкий загал.

- Трипільська культура вирізняється гончарством, мідними виробами, будівництвом хат тощо. Та об’єднанням людей в межах одного поселення – такі собі протоміста. Які особливості в нашому краї?

- У нашому краї специфіка в тому, що він фактично розташований майже в епіцентрі трипільської культури, бо вона відома також на території сучасної Молдови та Румунії. Там вона має назву «Кукутень». Це фактично аналог тощо, що у нас прийнято називати трипільською культурою. Таких поселень лише на території нашої області відомо майже 300. Причому різних періодів, оскільки вона існувала на цих територіях понад півтори тисячі років. Тобто вони змінювалися самі в собі. Вона не є якоюсь монолітною чи одноманітною.

Поселення на нашій території не дуже великих розмірів. Орієнтовно до десяти гектарів. Натомість у Центральній Україні, де природно-кліматичні умови були, очевидно, сприятливішими, такі поселення могли досягати на той час гігантських розмірів – до 400 і більше гектарів. Тому їх навіть прийнято називати протомістами. Завдяки потужній урбаністичній основі, на якій вони виникли.

У нас таких феноменів немає. Очевидно, це також пов’язано з демографією та природним середовищем. А загалом гончарство та перші мідні вироби особливо її виділяють. Бо до того часу такого яскравого посуду, настільки унікально розписаного, фактично ніде тут не фіксували. Зрештою, перший метал (мідь, - авт.), без якого ми зараз не уявляємо нашого життя, – також пов’язаний з трипільською культурою.

Городища, про які казали, на нашій території також вперше з’являються саме у трипільській культурі. До якої, звісно, належить Шипинецьке відоме поселення. Що стосується Шипинецького поселення, то воно також порівняно невелике – буквально 5-6 гектарів.

- А скільки там мешкало людей?

- Кількість населення ми можемо лише гіпотетично вираховувати. Скажімо, у такому поселенні, яке було забудовано одноповерховими житлами (зрідка, двоповерховими, що на той час було дуже прогресивно) могло проживати кілька сотень людей.

- На той час це велике поселення, якщо порівнювати з іншими культурами?

- Так. Якщо говорити про Центральну Україну, то там деякі поселення могли концентрувати в собі, як підраховують дослідники, до 15 тисяч осіб. Це в сучасному розумінні мегаполіс. Скажімо, давні центри на Стародавньому Сході – загалом Месопотамія – були на той час значно скромнішими і поступалися за такими показниками.

- Про який час йдеться?

- Про другу половину VI – початок ІІІ тисячоліття до нашої ери (приблизно 5-8 тисяч років тому, - авт.). 

«Є з десяток поселень трипільської культури в межах міста»

- Цього року першій писемній згадці про Чернівці 610 років. Скільки ж насправді може бути поселенню над Прутом років?

- Чернівці в цьому плані досить цікаві, оскільки через вдале розташування та порівняно великі територіальні розміри, відомо приблизно 80 археологічних об’єктів лише на території самого міста. Вони різного часу – є навіть кам’яної доби – до 40 тисяч років тому, і є з десяток поселень трипільської культури в межах міста. Щодо першої писемної згадки, то складно говорити, коли місто виникло як таке. Дослідники вважають, що урбаністичний центр – саме місто – виникло десь у ХІІ-ХІІІ столітті. І потім воно вже безперервно розвивалося аж до сучасного вигляду.

«Усім відома знахідна срібного персня зі знаком династії Рюриковичів»

- Які, можливо, найдавніші та найцікавіші (найцінніші) були знайдені на території краю?

- Найдавніші – це кам’яна доба – понад 200 тисяч років тому. Це достовірно зафіксовано. А деякі дослідники припускають, що можуть бути навіть більш давні старожитності. Цю територію заселяли колись люди не сучасного фізичного типу. В давнину різноманіття розумних істот було дещо більшим. Першими, очевидно, заселяли цю територію архантропи, палеоантропи – відомі нам як неандертальці. А вже потім – приблизно 35-40 тисяч років тому тут з’явилися люди сучасного фізичного типу. Очевидно, що в певних історичних моментах вони конкурували між собою, витісняючи один одного.

Дуже цікава знахідка пов’язана з одним із найдавніших жител на території Європи загалом – це понад 40 тисяч років тому. Це мало феноменальний, епохальний для свого часу характер.

Також дуже багато знахідок, пов’язаних з трипільською культурою – перші найдавніші мідні вироби, які транспортували сюди з Карпат та Балкан.

Усім відома знахідка археологів нашого університету – срібного персня зі знаком династії Рюриковичів. Що, без сумнівів, свідчить, що цей регіон був в орбіті впливу Київської держави, а потім Галицько-Волинського князівства.

Дуже яскрава знахідка, яка нині перебуває в музеї Історичних коштовностей у Києві – золота діадема з коштовним камінням, знайдена у Шубранці. Ця діадема датується гунським періодом – приблизно ІV століття нашої ери.

- Отже, це така собі буковинська «скіфська пектораль»?

- У зменшеному, дещо скромнішому вигляді. І що цікаво, її знайшли у більш пізньому скарбі разом із монетами. Очевидно, що її передавало не одне покоління (була знайдена у давні часи) і цінувалася як якась реліквія.

Спілкувався Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу cvnews.cv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: Погляд   4098