письменник, журналіст, волонтер

Броньований джип, в якому більше не лишилось цукерок

16.03.2023 00:32 Джерело: CvNews
Автор : Богдан Куценко

популярне

Сидить на зупинці із мамою і бабусею. Поруч їдуть вантажівки, бронемашини, ідуть солдати. Дорога на міст геть порожня - туди не проїдеш, а перейти з велосипедом ще можна.

Малий підіймається і біжить до дівчини у шоломі, біжить і всміхається. Добігає, зупиняється трохи незграбно, як котеня і обіймає щодуху, впирається лобом у маленьку бронеплиту, бо вище не дістає. Вона обіймає його, відвертає обличчя у бік і поки не видно витирає щоку, і обертається, і сміється.

- А як тебе звати?

- Микита!

- А скільки тобі?

- 9!

- А з ким ти?

- З мамою і бабусею! Ми їдемо в Харків до тітки, автобус чекаємо.

Дівчина в формі іде до жінок, говорить із ними і повертається - Автобус чекають, але сьогодні уже не буде. Може ви візьмете?

У великих новинних компаній свої протоколи безпеки - в машину не брати сторонніх речей, не саджати місцевих. Вони розводять руками і дивляться вниз - їм не можна.

Ми всіх заберемо - Говорю. Машина маленька, але усі влізуть. Чувакам з телебачення соромно, вони хапають сумки в жінок, свої камери і мікрофони несуть до нашої тачки, складають, ідуть до своєї, виймають малому крутий шоколад, колу, цукерки. Малий посміхається, усі посміхаються також, а той доволі цинічний на перший погляд мужик з команди новин усе риється у броньованому крузаку в пошуках ще чогось. Обертається на малого, сміється до себе, шукає, знаходить і несе йому ще.

Вигрібаємо свої каски і броніки, сумки, воду і цигарки до багажнику, саджаємо всіх, вантажимо клунки поверх пасажирів і вирушаємо. Дівчата з бригади вантажать в свій великий пікап черевики з крамниці, біля якої вранці вдарив С300 просто посеред ринку. Власник розгублено носить коробки і поглядає у вирву, навколо якої лежать горілі пральні машини. За ніч взуття розікрали б - Говорить так ніби нікому.

На перехресті біля катівні, що влаштували тут росіяни, сигналимо одне одному і роз'їжджаємось в різні боки. Військові везуть власника магазину і весь його скарб до нього додому, а ми веземо свій - малого, його мати і бабцю, що прожили в окупації вісім місяців до вільного Харкова. Іноземне телебачення везе свої камери в броньованім джипі, в якому більше не лишилось цукерок.