<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
    <rss version="2.0" xmlns="http://backend.userland.com/rss2" xmlns:yandex="http://news.yandex.ru" encoding="utf-8">
        <channel>
	<title>Новини Буковини</title>
                <link>https://cvnews.cv.ua/</link>
                <description>Всі новини Буковини на одному сайті!</description>
                <pubDate>Mon, 15 Jun 2026 10:56:21 +0300</pubDate>
                <image>
                    <url>https://cvnews.cv.ua/wp-content/uploads/2023/tenews-post-default-image.jpg</url>
                            <title>Новини Буковини</title>
                            <link>https://cvnews.cv.ua/</link>
                            </image>
                    
	<item>
            <title><![CDATA[У Чернівцях територію колишнього басейну біля стадіону «Буковина» тимчасово засипали ґрунтом під час реконструкції поля]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/u-chernivczyah-terytoriyu-kolyshnogo-basejnu-bilya-stadionu-bukovyna-tymchasovo-zasypaly-gruntom-pid-chas-rekonstrukcziyi-polya]]></link>
                    <description><![CDATA[У Чернівцях чашу колишнього басейну біля стадіону «Буковина» тимчасово засипали землею. Територію використовують як майданчик для...]]></description>
                    <pubDate>Mon, 15 Jun 2026 10:56:21 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/u-chernivczyah-terytoriyu-kolyshnogo-basejnu-bilya-stadionu-bukovyna-tymchasovo-zasypaly-gruntom-pid-chas-rekonstrukcziyi-polya]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40531" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[У Чернівцях чашу колишнього басейну біля стадіону «Буковина» тимчасово засипали землею. Територію використовують як майданчик для складування ґрунту в межах робіт із реконструкції футбольного поля.

Про це повідомили у футбольному клубі «Буковина».

У клубі зазначили, що наразі триває масштабна модернізація футбольного поля з метою приведення стадіону до стандартів Української Прем’єр-ліги.

Для пришвидшення робіт і щоб не блокувати технікою навколишні вулиці, ухвалили рішення тимчасово використовувати чашу колишнього басейну як майданчик для складування ґрунту.

За інформацією клубу, басейн не функціонує близько 17–20 років. Відповідно до експертно-технічного висновку, конструкція чаші є аварійною, а відновлення об’єкта — неможливе.

У клубі також наголосили, що за потреби ґрунт може бути повністю вивезений.

Водночас у соцмережах з’явилася інформація про можливу зміну призначення території. Зокрема, лунали припущення, що ділянку можуть переоблаштувати під паркувальний майданчик. Офіційного підтвердження цих планів наразі немає.

Реконструкція стадіону триває.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[У частині вулиць у Чернівцях тимчасово призупинять водопостачання через ремонтні роботи]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/u-chastyni-vulycz-u-chernivczyah-tymchasovo-pryzupynyat-vodopostachannya-cherez-remontni-roboty]]></link>
                    <description><![CDATA[15 червня 2026 року у зв’язку із проведенням робіт із заміни засувки буде тимчасово призупинено водопостачання на кількох вулицях.
Як...]]></description>
                    <pubDate>Mon, 15 Jun 2026 08:58:51 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/u-chastyni-vulycz-u-chernivczyah-tymchasovo-pryzupynyat-vodopostachannya-cherez-remontni-roboty]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40529" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[15 червня 2026 року у зв’язку із проведенням робіт із заміни засувки буде тимчасово призупинено водопостачання на кількох вулицях.
Як повідомляють у КП "Чернівціводоканал", обмеження триватиме з 11:00 до 17:00.
Водопостачання буде відсутнє за такими адресами:


 	вул. Буковинська: будинки №10–64 та №27–75
 	вул. Рози Ауслендер: будинки №1–13 та №2–14
 	прилеглі будинки та вулиці

Мешканців просять заздалегідь подбати про необхідний запас води та з розумінням поставитися до тимчасових незручностей.
Після завершення ремонтних робіт подачу води буде відновлено у повному обсязі.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[РФ завдала одного з наймасованіших ударів по Києву: горіли кіностудія імені та Успенський Собор, у Харкові загинули рятувальники (фото, відео)]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/rf-zavdala-odnogo-z-najmasovanishyh-udariv-po-kyyevu-gorily-kinostudiya-imeni-ta-uspenskyj-sobor-u-harkovi-zagynuly-ryatuvalnyky-foto-video]]></link>
                    <description><![CDATA[У ніч на 15 червня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні. Основним напрямком атаки став Київ, також під...]]></description>
                    <pubDate>Mon, 15 Jun 2026 08:24:30 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/rf-zavdala-odnogo-z-najmasovanishyh-udariv-po-kyyevu-gorily-kinostudiya-imeni-ta-uspenskyj-sobor-u-harkovi-zagynuly-ryatuvalnyky-foto-video]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40515" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[У ніч на 15 червня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні. Основним напрямком атаки став Київ, також під масованим обстрілом опинилися Харків, Дніпро та Київська область.
За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 681 засіб повітряного нападу — 70 ракет різних типів та 611 безпілотників.

Серед випущеного озброєння:
▪️ 34 балістичні ракети «Іскандер-М» та С-400;
▪️ 30 крилатих ракет Х-101 та «Іскандер-К»;
▪️ 6 протикорабельних ракет «Циркон»;
▪️ 611 ударних імітаційних та баражуючих безпілотників.
Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.
За попередніми даними, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 632 повітряні цілі — 50 ракет та 582 безпілотники. Зокрема, було збито п'ять ракет «Циркон», 15 балістичних ракет та всі 30 крилатих ракет.
Попри ефективну роботу ППО, зафіксовано влучання 20 балістичних ракет і 27 ударних БпЛА на 42 локаціях. Також уламки збитих цілей впали ще на 12 локаціях.
Найбільшого удару зазнав Київ. За попередніми даними, внаслідок обстрілу загинули чотири людини, ще 30 отримали поранення, серед них двоє дітей. Однією з головних цілей ворога стала Києво-Печерська лавра — об'єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Через пряме влучання на території святині виникла масштабна пожежа, загорівся дах Успенського собору. Завдяки оперативним діям працівників лаври та рятувальників вдалося евакуювати стародавні ікони, антимінси та інші церковні реліквії.

[video width="1920" height="1080" mp4="https://cvnews.cv.ua/wp-content/uploads/2026/06/1.mp4"][/video]









Під час тієї ж атаки постраждала і Національна кіностудія імені Олександра Довженка. Влучання спричинило пожежу в костюмному цеху та знищило найбільшу й найстарішу костюмну колекцію України. У фондах студії зберігалося близько 100 тисяч костюмів та понад три мільйони одиниць сценічного одягу. Також пошкоджено кілька корпусів кіностудії.



На Київщині наслідки обстрілу зафіксували одразу у кількох районах. У Бучанському районі спалахнула складська будівля площею понад тисячу квадратних метрів. У Броварському районі горіли складські приміщення після падіння уламків. У Вишгородському районі уламки впали на територію приватного домоволодіння. У Фастівському та Бориспільському районах пошкоджено житлові будинки та автомобілі.





У Харкові російські ракети вдарили по Холодногірському району. Внаслідок атаки постраждали мирні жителі, зокрема троє чоловіків віком 30, 36 та 40 років. Найтрагічніший епізод стався під час ліквідації наслідків обстрілу: російські війська завдали повторного удару по місцю роботи рятувальників. У результаті загинули п'ятеро співробітників ДСНС, ще щонайменше п'ятеро отримали поранення.



У Дніпрі через атаку поранення дістав 64-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості. Пошкоджено підприємство, де виникла пожежа, зруйновано одне з приміщень коледжу, вибуховою хвилею вибило вікна у школі та закладі культури. Також пошкоджень зазнав Будинок органної та камерної музики — одна з культурних візитівок міста.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[На Буковині попрощаються з двома полеглими Воїнами]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/na-bukovyni-poproshhayutsya-z-dvoma-poleglymy-voyinamy-2]]></link>
                    <description><![CDATA[Сьогодні, 15 червня, на Буковині відбудеться прощання з військовослужбовцями, які віддали свої життя, захищаючи Україну від російських...]]></description>
                    <pubDate>Mon, 15 Jun 2026 07:52:24 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/na-bukovyni-poproshhayutsya-z-dvoma-poleglymy-voyinamy-2]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40512" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Сьогодні, 15 червня, на Буковині відбудеться прощання з військовослужбовцями, які віддали свої життя, захищаючи Україну від російських окупантів.

Останню шану сержанту Василю Коханому, воїну військової частини 3018 Національної гвардії України, віддадуть о 10:00 у місті Кіцмань.



Із старшим солдатом Володимиром Буком, військовослужбовцем військової частини А3715, попрощаються о 10:30 на Центральному кладовищі у Чернівцях.



Буковина схиляє голови у скорботі та вдячності перед мужністю і самопожертвою своїх захисників.

Вічна пам’ять та слава Героям, які віддали життя за свободу і незалежність України.

Щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам полеглих воїнів.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[У Чернівцях аспірант у суді зобов’язав ТЦК оформити відстрочку через навчання за кордоном]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/u-chernivczyah-aspirant-u-sudi-zobovyazav-tczk-oformyty-vidstrochku-cherez-navchannya-za-kordonom]]></link>
                    <description><![CDATA[Чернівецький окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної...]]></description>
                    <pubDate>Sat, 13 Jun 2026 13:10:19 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/u-chernivczyah-aspirant-u-sudi-zobovyazav-tczk-oformyty-vidstrochku-cherez-navchannya-za-kordonom]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40506" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Чернівецький окружний адміністративний суд визнав протиправною відмову територіального центру комплектування та соціальної підтримки у наданні відстрочки від мобілізації чоловіку, який навчається в іноземному виші. Суд зобов’язав відповідну комісію ТЦК ухвалити рішення про надання відстрочки.

Як зазначено в матеріалах справи, позивач є аспірантом Сучавського університету імені Штефана чел Маре (Румунія). У листопаді 2025 року він звернувся до комісії ТЦК із заявою про надання відстрочки, додавши документи про зарахування до навчального закладу, довідку для оформлення візи та інші підтверджувальні матеріали.

Однак у ТЦК йому відмовили, посилаючись на відсутність довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО). Представники відповідача стверджували, що саме цей документ є необхідною умовою для оформлення відстрочки.

Позивач натомість наголосив, що іноземні заклади освіти не мають доступу до української бази ЄДЕБО, а тому фізично не можуть сформувати відповідну довідку за встановленою формою.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що чинне законодавство не містить вимоги щодо обов’язкового подання довідки з ЄДЕБО для здобувачів освіти за кордоном. Суд також зазначив, що перелік документів, визначений урядовою постановою, не є вичерпним, а факт навчання може підтверджуватися іншими належними доказами.

Суд встановив, що наданих позивачем документів було достатньо для підтвердження права на відстрочку від призову під час мобілізації, а відмова ТЦК є протиправною та підлягає скасуванню.

Відтак суд задовольнив позов, скасував рішення комісії ТЦК та зобов’язав її надати відстрочку.

Відомо, що рішення було оскаржене в апеляційному порядку, однак скаргу залишили без руху для усунення недоліків, які не були виправлені, після чого її повернули. Ухвалу апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[Буковинець за 17 тисяч доларів хотів вивезти львів’янина за кордон]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/bukovynecz-za-17-tysyach-dolariv-hotiv-vyvezty-lvivyanyna-za-kordon]]></link>
                    <description><![CDATA[Правоохоронці викрили та припинили діяльність каналу незаконного переправлення чоловіків призовного віку за межі України....]]></description>
                    <pubDate>Sat, 13 Jun 2026 10:17:21 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/bukovynecz-za-17-tysyach-dolariv-hotiv-vyvezty-lvivyanyna-za-kordon]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40504" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Правоохоронці викрили та припинили діяльність каналу незаконного переправлення чоловіків призовного віку за межі України. Організатором схеми виявився 23-річний житель Буковини, який разом зі спільниками пропонував військовозобов’язаним незаконний виїзд до країн Європи.

За даними слідства, зловмисники розміщували оголошення про свої послуги в соціальних мережах. Наприкінці квітня до них звернувся чоловік, який хотів незаконно перетнути державний кордон.

За 17 тисяч доларів організатори обіцяли забезпечити переправлення до Румунії поза законною процедурою. «Клієнту» надали детальні інструкції щодо виїзду, а також розповіли про можливість отримання статусу біженця в одній із країн Європейського Союзу. Крім того, йому організували трансфер та тимчасове проживання в готелях.

Окремо доставка зі Львова до Чернівців коштувала 1,5 тисячі доларів.

Наприкінці травня правоохоронці затримали організатора під час отримання коштів від «клієнта». Йому повідомили про підозру в незаконному переправленні осіб через державний кордон України.

Санкція статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися окремими видами діяльності строком до трьох років.

Наразі триває досудове розслідування.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[85-та річниця масової депортації населення Буковини до Сибіру: трагедія червня 1941 року]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/40507]]></link>
                    <description><![CDATA[Події 13–14 червня 1941 року стали однією з найтрагічніших сторінок в історії Буковини. Після приєднання Північної Буковини до СРСР у...]]></description>
                    <pubDate>Sat, 13 Jun 2026 08:30:34 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/40507]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40507" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Події 13–14 червня 1941 року стали однією з найтрагічніших сторінок в історії Буковини. Після приєднання Північної Буковини до СРСР у червні 1940 року радянська влада розпочала політику репресій і примусових переселень щодо місцевого населення.
У період напередодні Другої світової війни та нападу нацистської Німеччини на СРСР радянський режим здійснив масштабну хвилю депортацій із Західної України, Балтійських країн та інших нещодавно приєднаних територій. Буковина стала однією з цілей цієї каральної кампанії.
«Депортації 1941 року стали частиною системної політики тоталітарного режиму, спрямованої на знищення або ізоляцію цілих соціальних груп на приєднаних територіях».

Операція «Запад» стала однією з найбільш масштабних депортацій населення із Західної України та Буковини у повоєнний період. Втім, вона не була ані першою, ані єдиною хвилею примусового виселення населення, яке здійснювалося радянською владою.
Історичні джерела свідчать, що ще до початку війни на території Буковини відбулися щонайменше дві масові акції з депортації населення. Вони були проведені у травні 1941 року, а наймасштабніша — в ніч з 13 на 14 червня 1941 року, коли відбулися масові арешти та вивезення тисяч мешканців краю.
Після повернення радянської влади на Буковину наприкінці березня 1944 року практика масових депортацій відновилася. Вона розглядалася радянським режимом як один із ключових інструментів контролю над суспільством та «вирішення проблем» як національного, так і соціального характеру — від виселення цілих народів до ліквідації так званих «куркулів» і «антирадянського елементу».
Окрім прямих депортацій, активно застосовувалися й інші форми примусового вивезення населення. Серед них — «мобілізації на трудовий фронт», відправлення до «шкіл ФЗО», примусові набори молоді, зокрема дівчат, на роботи до промислових регіонів СРСР, зокрема Донбасу. Точні обсяги таких переміщень досі залишаються невстановленими через неповноту архівних даних.
Попри значний масив радянських документів щодо організації репресій і депортацій, дослідники відзначають наявність численних «білих плям». Окремі операції залишилися задокументованими лише фрагментарно або реконструюються за підсумковими звітами.

До таких маловідомих кампаній належать перші післявоєнні хвилі масового виселення буковинців, що відбувалися вже після повторного встановлення радянського контролю над регіоном.
Першою зафіксованою акцією після повернення радянської влади на Буковину вважається виселення, що відбулося у листопаді 1944 року. Точні дата та обставини операції в документах не збереглися.
Втім, наявні підсумкові дані свідчать, що було депортовано 77 сімей, або 241 особу. Ця акція стала одним із перших кроків відновлення репресивної практики в регіоні.
Наступна операція відбулася у січні 1945 року та була спрямована проти сімей активних учасників повстанського руху.
Згідно з доповідними документами, 23 січня 1945 року планувалося виселити 162 родини (506 осіб). Однак через різні обставини — втечі частини сімей, смерть або хвороби, зокрема на тиф, а також часткову явку до органів влади — фактично було виселено 110 сімей, або 283 особи.
Радянська влада розглядала цю акцію як «успішну», зазначаючи, що вже протягом наступних двох тижнів після операції понад 600 осіб нібито добровільно склали зброю або з’явилися до органів влади.
Депортаційні кампанії 1941 року проходили у кілька етапів.
Перший відбувся у травні, другий — 13–14 червня. Найбільше виселень зафіксовано у Садгірському, Чернівецькому, Глибоцькому та Сторожинецькому районах.
За архівними даними, лише у період передвоєнної «совєтизації» на Буковині було репресовано та депортовано майже 11 тисяч осіб.

Сукупність документальних свідчень дозволяє стверджувати, що депортації на Буковині не були поодинокими акціями, а становили системну державну політику радянського режиму. Вона включала як масові виселення цілих соціальних груп, так і індивідуальні репресії, трудові мобілізації та приховані форми примусового переміщення населення.
Історики наголошують, що повна картина цих подій досі не відновлена через фрагментарність архівних джерел, а багато аспектів залишаються предметом подальших досліджень.
Сьогодні, у 85-ту річницю трагедії, на Буковині вшановують пам’ять усіх, хто постраждав унаслідок депортацій.  Пам’ять про ці події залишається важливою складовою історичної свідомості регіону, нагадуючи про ціну тоталітарних режимів та необхідність збереження прав людини і свободи.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[На Буковині попрощаються з двома полеглими Воїнами]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/na-bukovyni-poproshhayutsya-z-dvoma-poleglymy-voyinamy]]></link>
                    <description><![CDATA[Сьогодні, 13 червня, на Буковині відбудеться прощання з двома військовослужбовцями, які віддали життя у боротьбі за незалежність і...]]></description>
                    <pubDate>Sat, 13 Jun 2026 07:24:34 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/na-bukovyni-poproshhayutsya-z-dvoma-poleglymy-voyinamy]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40500" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Сьогодні, 13 червня, на Буковині відбудеться прощання з двома військовослужбовцями, які віддали життя у боротьбі за незалежність і свободу України.

О 10:00 у місті Кіцмань проведуть в останню путь солдата Руслана Котелка, воїна військової частини А4844.



Об 11:00 у Хотині рідні, побратими та мешканці громади попрощаються з молодшим сержантом Олександром Аніним, військовослужбовцем військової частини А5015.



Жителів області закликають долучитися до церемоній прощання та гідно вшанувати пам’ять захисників, які поклали життя за Україну.

Вічна пам’ять і слава Героям. Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам загиблих воїнів.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[«Був душею і мозком компанії»: історія прикордонника Дмитра Корбутяка з Буковини, який помер після важкого поранення під Бахмутом]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/buv-dusheyu-i-mozkom-kompaniyi-istoriya-prykordonnyka-dmytra-korbutyaka-z-bukovyny-yakyj-pomer-pislya-vazhkogo-poranennya-pid-bahmutom]]></link>
                    <description><![CDATA[Військовослужбовець із Буковини Дмитро Корбутяк загинув після важких боїв за Бахмут. Захисникові було 39 років.

Історію прикордонника...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 17:43:18 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/buv-dusheyu-i-mozkom-kompaniyi-istoriya-prykordonnyka-dmytra-korbutyaka-z-bukovyny-yakyj-pomer-pislya-vazhkogo-poranennya-pid-bahmutom]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40495" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Військовослужбовець із Буковини Дмитро Корбутяк загинув після важких боїв за Бахмут. Захисникові було 39 років.

Історію прикордонника розповіли у проєкті «Незабутні: Буковина пам'ятає».

Дмитро Володимирович Корбутяк народився 18 червня 1983 року у Чернівцях. Навчався у Чернівецькій загальноосвітній школі №3. Від дитинства мав хист до малювання, тому вступив до Вищого професійного художнього училища №5. Проте завершити навчання не встиг — був призваний на строкову службу.

Служив кінологом у 31-му Чернівецькому прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича. Після строкової служби залишився у війську за контрактом та служив до 2008 року. Для Дмитра ця справа була особливою, адже прикордонником свого часу був і його дід.

Повернувшись до цивільного життя, чоловік одружився та займався підприємницькою діяльністю. Рідні згадують його як майстра на всі руки, який любив техніку, автомобілі та завжди дбав про сім’ю.
«Дмитро любив машини, техніку. Міг годинами лагодити і перебирати щось у гаражі. Загалом мав золоті руки, умів і ремонт зробити, і електропроводку змонтувати, смачно готував. Працював завжди багато, за все брався, щоб родина була забезпечена», — розповідає мати захисника Тетяна Корбутяк.
Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро без вагань повернувся до війська. Уже 26 лютого 2022 року він прибув до своєї військової частини. Згодом служив у 7-му прикордонному загоні, у комендатурі швидкого реагування, яка виконує бойові завдання на найскладніших напрямках фронту.

Побратими згадують Дмитра як професійного військового, який завжди підтримував інших та ділився своїм досвідом.
«Хлопці, які з ним служили, розповідали, що Дмитро був і душею, і мозком, і настроєм компанії. Він ніколи не падав духом, усіх підбадьорював. Опікав молодих хлопців, ділився досвідом, не дарма мав позивний Батя», — каже мати військового.
У квітні 2023 року головний сержант Дмитро Корбутяк виконував бойове завдання на спостережному посту «Очі» поблизу Бахмута на Донеччині. Позиції українських захисників зазнали масованого артилерійського обстрілу. Під час бою військовий отримав важке поранення.

Лікарі боролися за його життя, Дмитро переніс 13 операцій. Однак врятувати захисника не вдалося. 4 травня 2023 року його серце зупинилося.

У полеглого воїна залишилися батьки, дружина та двоє дітей — донька Дарія і син Микола.

За особисту мужність і самовідданість у захисті України Дмитра Корбутяка посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Нині триває збір підписів під петицією про присвоєння Дмитру Корбутяку звання Героя України.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[Буковинець підняв понад п’ять тонн і став чемпіоном світу з пауерліфтингу]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/bukovynecz-pidnyav-ponad-pyat-tonn-i-stav-chempionom-svitu-z-pauerliftyngu]]></link>
                    <description><![CDATA[Уродженець села Романківці Микола Ткачук здобув перемогу на чемпіонаті світу з гирьового спорту IKMF-2026, який відбувся у місті Сірак’юс...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 16:39:08 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/bukovynecz-pidnyav-ponad-pyat-tonn-i-stav-chempionom-svitu-z-pauerliftyngu]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40493" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Уродженець села Романківці Микола Ткачук здобув перемогу на чемпіонаті світу з гирьового спорту IKMF-2026, який відбувся у місті Сірак’юс (штат Нью-Йорк, США).

Про це повідомили у Сокирянській міській раді.

За звання найкращих боролися 150 спортсменів із 14 країн світу. У ваговій категорії понад 85 кілограмів буковинець виконав 190 ривків 28-кілограмової гирі, продемонструвавши силу та витривалість світового рівня.

Загальна вага, піднята спортсменом за один виступ, склала 5320 кілограмів — понад п’ять тонн. Через це його результат уже отримав символічну назву «п’ять тонн над головою».

У міській раді зазначають, що досягнення Миколи Ткачука стало одним із найкращих результатів чемпіонату та новим орієнтиром у суперважкій ваговій категорії.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[СБУ провела семінар із кібербезпеки для представників буковинських медіа]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/sbu-provela-seminar-iz-kiberbezpeky-dlya-predstavnykiv-bukovynskyh-media]]></link>
                    <description><![CDATA[У Чернівцях Служба безпеки України спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення провела...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 16:23:53 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/sbu-provela-seminar-iz-kiberbezpeky-dlya-predstavnykiv-bukovynskyh-media]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40497" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[У Чернівцях Служба безпеки України спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення провела практичний семінар-тренінг із кібербезпеки та цифрового захисту для представників регіональних медіа.



Під час заходу кіберфахівці СБУ наголосили, що ворог здійснює кібератаки на медіасферу, зокрема через злам новинних ресурсів і сторінок у соцмережах. Основна мета таких атак - посіяти паніку, дискредитувати українські медіа та поширювати дезінформацію і пропаганду.



Для цього російські спецслужби використовують широкий спектр кіберінструментів - від шкідливого програмного забезпечення та фішингових кампаній до APT- і DDoS-атак, а також маніпуляцій у соціальних мережах.




«В умовах повномасштабної гібридної війни, яку веде рф проти України, кібербезпека є одним із ключових елементів захисту інформаційного простору нашої держави. Важливо завчасно виявляти вразливості у системах захисту мереж та акаунтів, щоб запобігати кібератакам і миттєво локалізовувати такі загрози. Представники медіа перебувають у зоні підвищеної уваги з боку ворожих спецслужб і кіберзлочинців, тому питання цифрової безпеки сьогодні є надзвичайно актуальним. Ми налаштовані на взаємодію, готові ділитися досвідом та запобігати й нейтралізовувати ворожі кіберзагрози», – наголосив на заході керівник кіберпідрозділу СБУ в Чернівецькій області.



Експерти проаналізували реальні приклади ворожих кібератак на медіасферу, розповіли про сучасні методи їх виявлення та протидії, а також окреслили основні ризики для інформаційної безпеки редакцій.



Окрему увагу приділили питанням кібергігієни. За словами експертів, нехтування базовими правилами цифрової безпеки, використання ненадійних паролів, відсутність двофакторної автентифікації та неуважність до підозрілих повідомлень залишаються одними з найпоширеніших причин кібератак.












Під час практичної частини семінару учасники відпрацювали алгоритми реагування на типові кібератаки та отримали рекомендації щодо захисту робочих пристроїв та ознайомилися із сучасними методами виявлення і нейтралізації кіберзагроз.




«Для мінімізації ризиків необхідно впроваджувати двофакторну автентифікацію, регулярно оновлювати програмне забезпечення, а також дотримуватися правил кібергігієни», - наголосили співробітники кіберпідрозділу СБУ.



Від початку повномасштабного вторгнення рф фахівці Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ спільно з регіональними підрозділами нейтралізували понад 15 тисяч кібератак і кіберінцидентів.



Основними цілями ворога залишаються об’єкти критичної інфраструктури, підрозділи Сил оборони України, органи державної влади, а також державні та приватні підприємства.



Захід організували кіберфахівці Регіонального центру забезпечення кібербезпеки Управління СБУ в Чернівецькій області спільно з Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за сприяння Ситуаційного центру забезпечення кібербезпеки СБУ.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[Негода на Буковині: повалені дерева перекривали дороги, у Путриному зруйновано міст]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/negoda-na-bukovyni-povaleni-dereva-perekryvaly-dorogy-u-putrynomu-zrujnovano-mist]]></link>
                    <description><![CDATA[У Чернівецькій області внаслідок сильного вітру та злив рятувальники ліквідовували наслідки негоди у кількох громадах.

Як...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 15:42:32 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/negoda-na-bukovyni-povaleni-dereva-perekryvaly-dorogy-u-putrynomu-zrujnovano-mist]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40491" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[У Чернівецькій області внаслідок сильного вітру та злив рятувальники ліквідовували наслідки негоди у кількох громадах.

Як повідомили в Головному управлінні ДСНС у Чернівецькій області, через буревій дерева впали на проїжджі частини та перекрили рух транспорту у п’яти населених пунктах Чернівецького району: селі Коростувата, місті Сторожинець, селі Шипинці, місті Кіцмань та селі Дубівці.

Рятувальники оперативно розпиляли та прибрали повалені дерева, забезпечивши безперешкодний проїзд автомобільного транспорту.

Раніше Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Чернівецькій області повідомляла, що у селі Шипинці Кіцманської громади сильний вітер повалив дерева та гілля на проїжджу частину автомобільної дороги державного значення Н-10.

Водночас негода завдала значних пошкоджень і транспортній інфраструктурі. За інформацією Лівинецької громади, внаслідок сильної зливи на території села Путрине Кельменецької громади було зруйновано міст та пошкоджено дорожнє покриття.

Наразі рух цією ділянкою дороги неможливий. Мешканців закликають заздалегідь планувати маршрути та користуватися об’їзними шляхами через Подвір’ївку, Козиряни, Михайлівку, Лівинці або дорогою через село Зелена до села Лівинці.

Інформація про масштаби збитків та терміни відновлення пошкодженої інфраструктури уточнюється.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[Прокуратура через суд захистила територію пам’ятки природи «Совицькі понори» на Буковині]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/prokuratura-cherez-sud-zahystyla-terytoriyu-pamyatky-pryrody-sovyczki-ponory-na-bukovyni]]></link>
                    <description><![CDATA[Чернівецька окружна прокуратура домоглася скасування рішення Кіцманської міської ради, яким були змінені межі...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 14:43:23 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/prokuratura-cherez-sud-zahystyla-terytoriyu-pamyatky-pryrody-sovyczki-ponory-na-bukovyni]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40489" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Чернівецька окружна прокуратура домоглася скасування рішення Кіцманської міської ради, яким були змінені межі карстово-спелеологічної пам’ятки природи місцевого значення «Совицькі понори».

«Совицькі понори» — унікальна природна територія, створена для охорони рідкісних карстових утворень та природних джерел. Пам’ятка перебуває під державною охороною з 1992 року.

Під час вивчення обставин прокурори встановили, що майже 16 гектарів заповідної території із загальної площі пам’ятки природи 21,5 га накладаються на земельну ділянку, яку було передано в оренду для рибогосподарських потреб.

У 2024 році Кіцманська міська рада затвердила нові межі пам’ятки природи, не включивши до них частину території, що перебувала в оренді. У результаті частина земель природно-заповідного фонду фактично опинилася поза офіційними межами об’єкта природоохоронного значення.

Прокуратура оскаржила це рішення в судовому порядку. Під час розгляду справи було доведено, що нові межі не відповідали межам пам’ятки природи, визначеним під час її створення. Крім того, проведена експертиза підтвердила накладення орендованої земельної ділянки на територію природно-заповідного фонду.

Чернівецький окружний адміністративний суд підтримав позов прокуратури та визнав протиправним і скасував рішення Кіцманської міської ради щодо затвердження нових меж пам’ятки природи «Совицькі понори». Також суд скасував у Державному земельному кадастрі відомості про відповідні обмеження у використанні земель.

Рішення суду набрало законної сили.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[Румунія хоче, щоб українські морські дрони самознищувалися біля її кордонів]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/rumuniya-hoche-shhob-ukrayinski-morski-drony-samoznyshhuvalysya-bilya-yiyi-kordoniv]]></link>
                    <description><![CDATA[Міністр оборони Раду Міруце заявив, що пропонує звернутися до української сторони з проханням запрограмувати морські безпілотники...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 13:48:52 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/rumuniya-hoche-shhob-ukrayinski-morski-drony-samoznyshhuvalysya-bilya-yiyi-kordoniv]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40487" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Міністр оборони Раду Міруце заявив, що пропонує звернутися до української сторони з проханням запрограмувати морські безпілотники так, щоб у разі втрати контролю, координати безпілотника не дозволяли йому ввійти в територіальні води Румунії та він самознищувався за 12 морських миль (близько 22 км).

Це те, що можна зробити, і що я запропоную, а саме: щоб ці безпілотники мали багато електронних компонентів, і за результатами аналізу цих електронних компонентів їхні виробники або ті, хто контролює безпілотники, могли б знати, де вони знаходяться. Якщо ви раптом загубите їх у Чорному морі, коли вони наблизиться до територіальних вод Румунії на відстань 12 морських миль, контролер, який керує цим безпілотником, повинен запрограмувати його на автоматичний самопідрив, без будь-якого переслідування.

За словами міністра, це має бути закладено на рівні програмного забезпечення як стандартна функція безпеки.

Пропозиція пролунала після інциденту, коли український морський дрон SeaBaby, над яким було втрачено контроль, опинився біля порту Констанца, де згодом здетонував.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            <item>
            <title><![CDATA[Чернівецька футболістка Боклач офіційно дебютувала за жіночу збірну України]]></title>
                    <link><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/cherniveczka-futbolistka-boklach-oficzijno-debyutuvala-za-zhinochu-zbirnu-ukrayiny]]></link>
                    <description><![CDATA[Чернівецька футболістка Катерина Боклач дебютувала за жіночу збірну України в офіційному поєдинку. Це сталося у матчі проти збірної...]]></description>
                    <pubDate>Fri, 12 Jun 2026 12:51:42 +0300</pubDate>
                    <guid><![CDATA[https://cvnews.cv.ua/post/view/cherniveczka-futbolistka-boklach-oficzijno-debyutuvala-za-zhinochu-zbirnu-ukrayiny]]></guid>
                    <enclosure url="https://cvnews.cv.ua/?p=40485" length="4096" /><yandex:full-text><![CDATA[Чернівецька футболістка Катерина Боклач дебютувала за жіночу збірну України в офіційному поєдинку. Це сталося у матчі проти збірної Англії в межах відбору до Чемпіонату світу 2027. У цьому матчі воротарка пропустила три голи.
Про це йдеться на сайті Української асоціації футболу.
Для Боклач матч проти збірної Англії став четвертим у складі національної збірної України. До цього 22-річна чернівчанка двічі виходила в стартовому складі команди, а ще в одній грі вийшла на заміну, провівши на полі сім хвилин, пише Суспільне Спорт.
Боклач народилась у 2004 році у Чернівцях, де і розпочала свою футбольну кар'єру. Першими клубами були аматорські "Буковинська надія" та київський "Інвіктус". У 2022 році гравчиня перейшла до клубу Прем'єр-Ліги "Ладомир". Того ж року вона перейшла до польського "Гурніка", розповідала Боклач у коментарі Суспільному.
Також Боклач виступала за вірменський "Хайяса". Пізніше переїхала до Франції, де грала за "Гренобль" і "Марсель". Зараз воротарка захищає кольори "Нанта", який виступає в елітному дивізіоні чемпіонату Франції.]]></yandex:full-text>
                    
	    </item>
            </channel>
    </rss>