На території сучасної України і, зокрема, Кіцманщини понад 6 тисяч років тому жили досить розвинені племена, які будували житла з дерева і глини (іноді — на два-три поверхи), виготовляли глиняний посуд та інші речі, які прикрашали оригінальними візерунками, обробляли землю, тримали домашніх тварин, вміли ткати… Залишки цієї культури, яка й сьогодні належить до найцікавіших загадок історії, знайшли в 1896 році біля села Трипілля (сучасна Київщина). Саме тому цю древню культуру почали називати Трипільською. А в 1893 році поблизу села Шипинці Й.Шомбаті та Ф.Кайндль почали розкопки поселення з мальованою керамікою (його тоді назвали Буковинською Троєю), датувавши знахідки у межах ІІ тис. до н.е., які нині зберігаються у Чернівецькому та Віденському природничому музеях. Загалом трипільські поселення відомі у більшості областей України, - пише Вільне життя. 

Зараз поблизу села Трипілля є кілька цікавих історико-археологічних музеїв, куди їдуть тисячі туристів, щоб побачити предмети побуту і знаряддя праці часів трипільської культури, які дають уявлення про тогочасну культуру, побувати у відтвореному двоповерховому будинку трипільців. 

Буковина багата не менш цікавими археологічними знахідками часів Трипілля, особливо місцевість поблизу Шипинців, але єдиного комплексного музею цієї культури в нас немає. Одним із найвідоміших дослідників шипинських історичних скарбів був Олег Кандиба-Ольжич, який видав монографію «Шипинці. Мистецтво та знаряддя неолітичного селища».  Бажання більше дізнатися про тисячолітню спадщину предків і для цього запросити науковців, істориків, археологів для проведення конференції з’явилося у власника «Буковинської Трої» Володимира Воронюка після того, як на ярмарок «Буковинська осінь» приїхала майстриня з реконструкції трипільскої кераміки, член Національної спілки Народного мистецтва України Людмила Смолякова і представила нашим землякам реконструйовані предмети гончарства з малюнками місячного календаря, тварин, людей, моделі трипільських печей, хат, одяг із трипільськими орнаментами.

Ідея створення громадського музею та центру трипільської культури на Буковині зародилася після науково-практичної конференції «Шипинська земля: старожитності, історичний розвиток і туристичні перспективи регіону», яка відбулась 21 листопада на території клубу сімейного відпочинку «Буковинська Троя». Символічно, що назва клубу збігається із першою назвою древнього поселення, яке було розкопане біля Шипинців.   

З вітальним словом до учасників науково-практичної конференції звернулися перший заступник голови Кіцманської РДА Юрій Косар, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії, політології та міжнародних відносин ЧНУ ім.Ю.Федьковича Олександр Добржанський, власник КСВ «Буковинська Троя» Володимир Воронюк та шипинський сільський голова Василь Нявчук. 

Відомі історики, археологи розповідали про дослідження колекцій трипільської культури, реконструкції споруд, перспективи археологічного туризму на Буковині, а також про інші історичні пам’ятки Буковини (середньовічний мурований храм у Лужанах, печерні монастирі на берегах Дністра, оборонні споруди) і про існуючі музеї. 

Наступного дня учасники конференції, зокрема кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Михайло Відейко, побували в Шипинцях, на полях, де понад сто років тому вперше знайшли залишки Трипільської культури. Науковці, пройшовши по ріллі, відшукали частинки кераміки, яка, ймовірно, належить до древньої Трипільської культури і трохи молодшої — Черняхівської. Вражені побаченим, вони вирішили наступного року організувати продовження розкопок і дослідження цієї історичної місцини. Володимир Воронюк ініціює створення громадського музею для збереження та популяризації історичного минулого нашого краю. 

Ольга КУЛЬКО