На цьому наголосили експерти та представники медичних закладів Чернівецької області під час проведення медіа-клубу «Старт медичної реформи на Буковині». Захід пройшов за ініціативи Чернівецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Основними проблемами старту медичної реформи на Буковині фахівці називають необізнаність як медичних працівників, так і пацієнтів. Саме через необізнаність та існування найбільш поширених міфів про медреформу і фіксують перші порушення, - пояснює агент змін Програми «U-LEAD з Європою» Наталія Гусак. - Насамперед, це нав’язування пацієнтам своїх послуг медичними працівниками. Фіксувалися випадки розклеювання оголошень від імені певного дільничного лікаря, який звертається до своїх нинішніх пацієнтів укладати договір саме з цим лікарем. Хоча відомо, що вибір лікаря, з яким пацієнт укладає договір, згідно чинного законодавства є вільним. Ніхто не може цей вибір нав’язувати», – нагадує Гусак.

Лікарі також вводять в оману пацієнтів, що якщо ті не підпишуть декларації з лікарем, то усі послуги з надання первинної медичної допомоги для такого пацієнта стануть одразу ж платними. 

"Це є неправдою. Така норма почне діяти лише з першого січня 2019 року. А до того часу пацієнти мають можливість самостійно обрати собі лікаря", - підкреслює агент змін Програми «U-LEAD з Європою».

У  сільській місцевості процес медичної реформи також гальмує відсутність достатніх технічних можливостей. Наприклад, завідувач амбулаторії загальної практики сімейної медицини Рукшинської ОТГ Марина Ткач розповіла, що у їхньому закладі не завжди можна швидко і якісно зареєструвати укладені договори.

«Технічні можливості нашої амбулаторії, як то кажуть, залишають бажати кращого. Не вистачає комп’ютерів, інтернет слабкий. Також проблеми існують і в тому, що сільські люди не дуже розуміють, для чого їм ті декларації. Хоча поступово ми проводимо роз’яснювальну роботу, розповідаємо про переваги реформи», - сказала Ткач.

Під час жвавого обговорення старту медичної реформи на Буковині фахівці Чернівецького ЦМРС із експертами дійшли висновку, що незважаючи на недоліки, Чернівецька область впевнено розпочала кампанію з вибору сімейних лікарів. І хоча проблем існує немало, прагнення їх розв’язувати є як у представників влади, так і у працівників медичної галузі та звичайних пацієнтів. 

Як розповів заступник директора департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Юрій Лесюк, Новоселицький районний центр первинної медико-санітарної допомоги, що на Буковині, зайняв друге місце по Україні за кількістю підписаних декларацій. Крім того, нещодавно уряд затвердив мережу ланок первинної медицини Чернівецької області.

«На рівні робочої групи, яка була створена при Міністерстві охорони здоров’я та Міністерстві регіонального розвитку, нам затвердили нашу мережу спроможних ланок первинної медицини. Сам процес був тривалий і досить скрупульозний з їх боку. Тому що ми навіть не очікували, що вони будуть розглядати кожен населений пункт по кожному району і по кожній ОТГ. Але наша робота була оцінена належним чином», – сказав Лесюк.

«Офіційний старт медичної реформи був на початку цього року. Але насправді робота з підготовки цієї реформи розпочалась набагато раніше. Розроблялася мережа спроможних закладів первинної ланки медицини на селі. Моделювалась мережа під’їзних шляхів, які будуть модернізовані в рамках трьох госпітальних округів на території нашої області. Також збиралися пропозиції щодо реалізації проектів в межах державної субвенції на розвиток первинної ланки медицини у сільській місцевості», – розповіла Татарчук.

За її словами, уряд України виділив на модернізацію мережі медзакладів 4 млрд гривень в розрізі цілої України. Зокрема, по Чернівецькій області ця сума становить понад 150 мільйонів гривень.

«У цю суму ввійшли і модернізація об’єктів, і оснащення, і обладнання і ремонтні роботи», – пояснила Татарчук.

Програма «U-LEAD з Європою» фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Фото Віталій Олійник / Укрінформ