У програмі «Суть Речей» на Радіо 10 Юрій Халавка, викладач, ЧНУ ім.Ю.Федьковича, науковець, хімік, розповів про проект, який переміг конкурсі від БФ «Кращим бути» - МОБІЛАБ. Це мобільна лабораторія, яка знайомить дітей з хімією, як з наукою цікавою і експериментальною. 

Юрій Халавка: Я вважаю, що це спроба піарити хімію, а не мене. Коли ми готували цей проект, то над ним працювало багато людей, студенти також. Я мав досвід науковий грантовий, це для мене не нове, але нам вдалося об’єднати людей, зацікавлених у результаті. Це не просто цікаві досліди з хімії, це такі серйозні речі, які поки що школа не може забезпечити. Ні в організаційному пані, ні в матеріальному. Бо є такі речі у Мобілабі, які є дорогі.

Мобілаб – це скорочена назва мобільної лабораторії, навчальної лабораторії. Що ми хотіли зробити: як у Європі, там дають дітям можливість побачити експерименти, і вони розуміють, що хімія не наука про речовини, а що це серйозні наукові речі. Це подібне до Малої академії, коли діти готують наукову роботу, вони готуються до цього. У розвинутих країнах це роблять у школах звичайних.

Ми хотіли це зробити у Чернівцях. Щоб діти, які зацікавлені, могли б спробувати познайомитися з хімією саме так, через лабораторію. Обладнати один кабінет – це не так добре, як мобільна лабораторія, бо така буде замкнена аудиторія, а так ми мріємо охопити більше дітей, показувати їм цікаві досліди, експерименти і показати смак знання хімії.

Ми зібралися, подумали, як би ми могли цього досягти і вирішили, що краще зробити так, щоб діти самі могли спробувати це все зробити самим. Ми хочемо показати ті речі, яких немає у шкільній програмі, але пов’язані з програмою і  з світоглядом. От ми приходимо у ліцей, де займаються діти спортом і ми показуємо, як визначають допінг у крові, наприклад. Ці речі, які достатньо серйозні, а діти бачать в більшості як абстрактні пояснення, а так вони розуміють, що це можна робити на практиці. Взяти апарат і визначити вміст жиру у молоці, чи порівняти наскільки в тебе телефон гарно відображає кольори або чим світло у лампочки в телефоні відрізняється від світла, який відображає екран телефона. Це все можна зробити і у нашому проекті.

Ми купили поки один прилад, два прилади ми беремо з університету, щоб можна було залучити більше людей. Ми проходили апробацію, вивчали ці речі, але зараз ми бачимо, що ми можемо для 25 чоловік за один урок, 45 хвилин, зробити якісне, повноцінне заняття, що діти щось зможуть запам’ятати, зрозуміти. Ми побачили, що діти чітко роблять, всі розуміють, що вони роблять. Результати ми порівнювали, то точність визначення виходила навіть на 100%, навіть ми здивувалися. Тобто такі серйозні речі діти можуть охопити навіть без попередньої додаткової підготовки. І цей потенціал у школах наших є.