Гуртожиток завжди був економним вирішенням житлових проблем для студентів. А ще кажуть «не жив у гуртожитку – не пізнав студентського життя». Однак умови проживання та якість побутових послуг часто дуже непривабливі навіть у гуртожитках Національного університету.

Другий рік проживаю у гуртожитку №2 і впродовж цього часу майже нічого не змінилося на краще – умови ті ж самі, хоча плату збільшили на добру тисячу гривень на рік.

Часто студенти нарікають на відсутність гарячої води, старі меблі, не згадуючи вже про тарганів та бруд. Тому мешканці «дешевого» житла у гуртожитку №2 незадоволені вартістю проживання: зі спільним коридором становить 400 гривень на місяць, а гуртожиток поліпшеного планування (блочного типу зі зручностями) – 460. За семестр виходить 2000 та 2300 гривень відповідно. До цього ще треба додати особисту плату кожного за користування власними електроприладами (комп’ютер, мікрохвильова піч, холодильник, музичний центр, телевізор тощо). На початку навчального року члени студради відвідують усі кімнати, проводять «інвентаризацію» електричних приладів і що більше у студентів гаджетів, то вища оплата. У середньому за семестр з однієї кімнати, в якій проживають 3-4 студентів, доводиться доплачувати по 300-400 гривень.

У неділю бойлери «відпочивають»

Душова в гуртожитках зазвичай працює від 7:00 до 11:00 та – 17:00 до 23:00.

Директор студентського містечка ЧНУ Микола Кирилюк розповідає, що такий графік роботи душових обрали члени студради. Причиною того, що в неділю душові зачинені – дають «відпочити» бойлерам, які можуть просто вибухнути від перегріву. Нещодавно в гуртожитках перевірили і відремонтували всі бойлери, тож всюди має бути тепла вода.

Та позаяк об’єм бойлерів обмежений (500-700 л), гарячої води у деяких гуртожитках може не бути вже через годину після відкриття душу.

Знову обіцяють всім нові меблі

М. Кирилюк пояснює підвищення цін за проживання тим, що студенти платять за тепло, воду, газ, електрику, вивіз сміття та прання. Але цих коштів не вистачає, адже ніхто не економить енергоносії. До того ж, зросли тарифи на комунальні послуги.

Студенти своєю чергою з кожним підвищенням вартості проживання хочуть і поліпшення умов.

Яна, яка проживає в гуртожитку №4, ділиться, що шафи, стільці та столи є не у всіх, тому привозять з дому. З розумінням хитаю головою – нові меблі нам також обіцяли ще до того, як поселилась 2016 року. А нові шафи бачила тільки на коридорі. Цікаво, куди вони поділися?..

Директор студмістечка обіцяє, шо наступного року будуть нові столи у всіх кімнатах. А зараз замінили ті меблі, які були в особливо жахливому стані.

Наприкінці березня на сайті електронної книги скарг України зареєстрував скаргу студент Саліма, котрий проживає у гуртожитку №5 ЧНУ:

«Стан кімнат бажає кращого. Чутки про повноцінне опалення тут ходять тільки в легендах (можливо температура нормальна, але всі стіни мокрі), вікна схожі на оранжереї для плісняви та диких грибів, кімнати стали притулком для таких дрібних істот, як миші. У профспілці також вказувалось що у 5-му гуртожитку умови набагато кращі. Звідси постає запитання: «Чому ми повинні платити однакову ціну за гірші умови?».

Я розпитала студентів з гуртожитку №5, чи це справді так. Вони підтвердили слова Саліма.

– Вважаю, що за такі гроші гріх жалітись на умови, – каже Андрій. – Але все-таки душ, електричні плитки й опалення могли би бути ліпшими. До прикладу, щоб посмажити картоплю на електричних плитах, що є у нас на кухні, потрібна добра година. До того ж взимку опалення ми ледь-ледь відчули.

Особливі «мешканці» - гризуни

– У гуртожитках працюють служби, які труять тарганів раз на рік та ставлять мишоловки раз-два на місяць, – розповідає директор студмістечка. – Але студенти не завжди слідкують за чистотою. І якщо бодай в одній кімнаті, де брудно, завелися таргани, то вони розповзаються по інших. Між університетом і організацією санепідемстанції укладено угоду. Працівники служби мають дозвіл та ліцензію на проведення дезінфекції у студмістечку за допомогою спеціальних хімікатів. Ми раз на рік влітку труїмо тарганів у всіх кімнатах. Тому на літо студенти мають забирати всі свої речі з гуртожитку. Скаржилася, що є миші. Звідки вони беруться? Гризунів можуть привезти в гуртожитки самі студенти з дому – наприклад, разом із картоплею.

«Ми самі собі створюємо умови»

Та все-таки студенти вважають життя в гуртожитку не таким вже і поганим. Із власного досвіду скажу, що головне – навіть не умови, а люди. У будь-якому разі ми всі – велика студентська сім’я.

– Основні претензії не до умов, а до людей, що живуть у гуртожитку, – каже моя співмешканка Богдана. – Люди не розуміють, що живуть у колективі. Так, у нас є прибиральниці, але це не означає, що можна постійно смітити і не прибирати за собою на кухні, чи в туалеті. Бо самі створюємо собі умови.

– Торік мешкала у гуртожитку №2, – розповідає «Погляду» студентка Софія Татомир. – А зараз, від початку навчального року, мешкаю у гуртожитку №8. Була вражена, коли лише ступила тут на подвір’я: усе новеньке, доглянуте. Я почуваюся так, наче вдома.

Життя в гуртожитку: невигадані історії

– Не надто принципові та сміливі дівчата-студентки можуть піти в чоловічий душ і митися разом із хлопцями, мовляв, «вас тут мало і взагалі – не дивіться на нас». У душових є по чотири окремі кабінки, які не зачиняються.

– Якщо на кухні залишаєш воду в каструлі, наприклад, для того щоб помитися, то відійшовши на хвильку, можеш згодом побачити, що в окропі плавають пакетики чаю. Так потім і миєшся – проводиш чайні процедури.

– Бувало, тушкуєш ароматне м’ясо, не встигла оглянутися, як добрі заздрісники вкинули силу-силенну солі – аж білим «напиленням» на кришці виступила. Потім страву і не з’їси, і не викинеш, бо шкода.