Головною визначною пам’яткою села Лужани на Кіцманщині є найстаріша на Буковині архаїчна Вознесенська церква.

Вона офіційно датується 1453-1455 роками, тобто часом, коли Лужани перейшли у власність Федора Вітольда. У 2006 році дослідники львівського науково-дослідного інституту "Укрзахідпроектреставрація" під час реставрації виявили у церкві фреску, фрагменти якої датуються ХІІІ століттям. Ця знахідка дає підстави вважати, що церква походить з ХІІІ століття.

Церква Вознесіння є найпростішим видом мурованого тридольного безкупольного храму хатнього типу, типового для Буковини та Молдавії часів середньовіччя. 

У часи Враничів та Вітольдів церква була дводольною, без жодних дерев’яних прибудов і навіть даху з декоративними куполами. Фактично вона виглядала мурованим кубом і виконувала роль невеликої фортеці. Навіть зараз про її релігійну сутність нагадують лише маленькі маківки з хрестами.

Основним багатством Вознесенської церкви є її середньовічні розписи, більшість з яких, слід вважати, зроблено за часів Федора Вітольда. Раніше інтер’єр церкви був повністю розписаний фресками, більшість з який зараз ховається за побілкою. І лише невеликі фрагменти розписів у бабинці дають уявлення про якість роботи майстрів. В живопису інтер’єру церкви чітко простежується зв’язок із давньоруським мистецтвом.

Цікавим є той факт, що в ніч із 28 на 29 червня 1783 року в храмі на шляху від Жовкви до Сучави перебували мощі великомученика Івана Нового Сучавського – шанованого буковинського святого.