Здавна різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявления, відомим в народі як Водохреще (Ордан, Ардан, Йордан).
Водохреще – це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. Церква розглядає Хрещення Господнє як “свято просвіти” народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини.
Перегляньте також:
- На межі Чернівців до кільця у селі Магала ремонтують дорогу
- Двоє чернівчан відкрито закликали російських окупантів «прийти на допомогу», за що отримали підозри від СБУ
Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще називають Йорданом. Йордань (від назви ріки Йордан у Палестині) – народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описане у Євангеліях. Свято має й іншу назву – Богоявлення, – яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: “Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!” (Мт. 3:17).
Вечір напередодні українці називали щедрим, другим святвечором, другою вілією, голодною кутею. Напередодні, 18 січня, як і перед Різдвом, утримувались від господарських робіт, постилися, готували кутю. Сідали вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На стіл прийнято подавати пісні страви. В деяких місцевостях на голодну кутю готували спеціальні коржики з медом — «підпалки». Вранці 19 січня у церквах святять воду.
У Чернівцях у Свято-Духівський кафедральний собор приходить велика кількість людей. Вважається, що на Йордан вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні і духовні хвороби.
Завжди, центральне місце в святі Богоявлення займали обряди, пов’язані з водою.Обов’язково ходили до церкви святити воду. Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж кожний господар кропив усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці. У різних областях України є різні традиції щедрування: на Поділлі щедрували напередодні Водохреща. Однак, у цих обходах вже не брали участі ряджені. Хлопці й дівчата виконували під вікнами поздоровчі пісні з неодмінним рефреном: «Щедрий вечір, добрий вечір».
Кульмінаційний момент церковного свята Ордані — занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні з льоду вирубували великий хрест, пробивали ополонку. У Чернівцях у р. Прут віруючи кожен рік занурюються у крижану воду.
Крім ікон і церковних корогов учасники цих процесій несли запалені «трійці» – три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стрілкнмноіо з pyшниць. Одночасно у небі підкидали го-лубів, попередньо прикрашаючи стрічками з кольорового паперу. Поява цих птах на Ордані мала символізувати «дух божого», який, за євангельською легендою нібито сходив, а образі голуба з небес на міфічного Христа під час хрещення.
Після Водохреща в українському селі розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і дозвілля.
Автор: Яна Гришко
За матеріалами http://bukovina.biz.ua
