Олег Ангельський: Молодий викладач має отримувати гідну заробітну плату

Українська вища школа змінюється, розвивається, але втрачає кваліфіковані кадри.

24.02.2019 17:15   Джерело: Погляд
Опубліковано : Буковинський Новинар
Сьогодні вища освіта в Україні переживає не найкращі часи через хронічне недофінансування. Проте, попри фінансові труднощі, наука крокує вперед, ми не лише переймаємо досвід іноземних колег, але й маємо чим поділитися з ними. Про роботу найбільшого вишу нашої області – Чернівецький національний університет, бюджет закладу, зарплати, стипендії та оновлення матеріально-технічної бази, ми поспілкувалися з директором Інституту фізико-технічних та комп’ютерних наук ЧНУ, професором, доктором фізико-математичних наук Олегом Ангельським.

«Ми маємо влитися в об’єднану європейську систему освіти»

- Олеже В’ячеславовичу, якою, на Вашу думку, мала би бути система освіти в Україні? Ми отримали у спадок радянську систему підготовки фахівців, потім перейшли на болонську (хоча і до неї є чимало запитань). Бо нині наука не замкнута на якійсь окремій території, а інтегрована у світову.

- Ми націлені на глобальні речі в освіті. Зараз запроваджуємо стандарти, які повинні відповідати вимогам Європейського союзу, аби забезпечити мобільність студентів, викладачів та співробітників університету. Ми маємо влитися в об’єднану європейську систему освіти, щоб це було безболісно.

Скажімо, наші студенти (з ЧНУ чи інших вишів країни) навчаються тут, але на якийсь період вирішили продовжити навчання в Іспанії. Тобто потрібно, аби науково-освітні та освітньо-професійні програми відповідали вимогам ЄС.

«Зараз у кожній групі отримують стипендію щонайбільше 45% найкращих студентів»

- Поговорімо про так званий Болонський процес. Україна вже понад десять років запровадила його у нас. Наскільки він себе виправдав?

- Болонський процес – це був поступ уперед. Ми навчилися працювати згідно з кредитно-модульною системою, що дозволило певним чином стимулювати студентів, аби вони працювали не лише у період сесії (як було за радянської системи освіти), але й впродовж усього семестру. І коли студент приходить на сесію, він має практичний багаж для отримання хорошої оцінки (якщо, звісно, відповідально працював цілий семестр). Бо під час здачі так званих «кредитів» накопичуються відповідні бали, а іспит є лише підсумком його роботи.

- Як це відбивається на стипендії студентів? І чи мало би це відображатися на тих студентах (хто вчиться на бюджеті), які відповідально та ретельно працюють цілий семестр?

- Звичайно, це впливає на стипендію. Оскільки зараз у кожній групі отримують стипендію щонайбільше 45% найкращих студентів. Завдяки цьому досягнуто певної прозорості. Бо видно, як кожен студент навчається впродовж семестру, здає іспити, і за підсумком сукупності цих результатів відкрито визначають 45% кращих студентів державного замовлення (які навчаються в Чернівецькому національному університеті). І ці найкращі отримують стипендію.

«У нас, повірте, є що показати і запропонувати колегам»

- Яким, на Вашу думку, мав би бути сучасний університет (мається на увазі, насамперед, наш університет)?

- Найперше, тут мають бути гарантовані свободи як викладачів, студентів, так і усіх співробітників.

По-друге, він мав би забезпечувати мобільність наших, знову ж таки, студентів, викладачів та співробітників задля вивчення досвіду та обміну досвідом з іноземними (науковцями з США, ЄС, Китаю тощо) та українськими колегами.

Це потрібно, аби поліпшити ситуацію у нас, перейняти передовий та найкращий досвід і запропонувати ті речі, які є у нас. А у нас, повірте, є що показати і запропонувати колегам (як у галузі науки, так і в освіті).

До речі, наші студенти, які виїжджають на навчання за кордон, показують, як водиться, відмінні та хороші результати. І деякі з них навіть вступають до магістратури чи аспірантури за кордоном, і успішно там навчаються.

«Більша частина бюджету спрямовується на виплату стипендій та заробітних плат викладачам і персоналу й оплату комунальних послуг»

- Якщо не помиляюся, бюджет нашого університету приблизно 350 мільйонів гривень на рік. І якщо порівнювати цю суму з цифрами, які виділяють на освіту Чернівців та області, то це чимала цифра. Хоча, звісно, вона не така велика навіть як у наших сусідів – Румунії чи Польщі. На що краще розподілити ці гроші та які напрямки підтримувати?

- Більша частина цього бюджету спрямовується на виплату стипендій та заробітних плат викладачам і персоналу й оплату комунальних послуг. Решта залишається для питань розвитку університету. Зараз створено бюджетну комісію, яка розглядає питання раціонального розподілу цих грошей.

Як на мене, нашому університету потрібно забезпечити створення єдиного інформаційного простору. У нас планують створення університетської телестудії. Хочемо закупити партію сучасних комп’ютерів. Плануємо створити інформаційно-комунікаційний центр і покращення роботи головного телекомунікаційного центру університету. Це пріоритетні напрямки в роботі.

Окрім того, щоб забезпечити студентам гідне життя у гуртожитках (бо в цьому є певні проблеми), туди також потрібно спрямувати гроші. В деяких гуртожитках потрібно провести капітальний ремонт, а в деяких бодай поточний.

- Коли говоримо про бюджет, то чи не найболючішим є питання заробітних плати викладачів. Водночас через невисокі доходи відбувається відплив кадрів за кордон. Або викладачі залишають науку і йдуть у бізнес. Як це питання можна вирішити?

- На жаль, така проблема є. Тому потрібно йти до того, аби молодий викладач отримував гідну заробітну плату – бодай на рівні 10-12 тисяч гривень на місяць.

Можу сказати про наш інститут, що великого відпливу кадрів немає, бо усі молоді викладачі мають можливість працювати не лише у виші, але й брати участь у різних наукових процесах, які є в інституті. На кафедрах комп’ютерного спрямування частина молоді працює у вільний час у приватному секторі – фірмах та компаніях – у галузі ІТ-технологій. Тому у нас це питання стоїть не так гостро. Щодо інших факультетів та кафедр, то це, можливо, більш складно, але потрібно шукати будь-які можливості, аби підняти заробітну плату до належного рівня.

«Уже впродовж принаймні трьох років у нас відбуваються закупки обладнання»

- Щодо обміну викладачами та студентами – наші науковці їдуть за кордон, іноземці, відповідно, приїздять до нас. А чи є зацікавленість в іноземних колег не лише приїхати до нас на стажування, але й залишитися тут працювати?

- Навіть при наших зарплатах є така зацікавленість. Але це, переважно, стосується жителів Індії та інших схожих країн. Вони в Україні отримують відповідний рівень знань і залишаються на певний час у нас.

- Як щодо матеріально-технічної бази університету. Бо саме завдяки їй на низці факультетів та спеціальностей навчання не можливе в принципі. Чи вистачає університетського бюджету, аби оновлювати та поповнювати її?

- Уже впродовж принаймні трьох років у нас відбуваються (незважаючи на фінансову скруту) закупки обладнання почергово на природничі факультети, інститути, де це найбільш необхідно.

Гуманітарії також вимагають вкладень – бо телевізійна студія буде функціонувати на базі філологічного факультету.

- Як університет може заробити грошей (розумію, що це не приватна фірма) для власного розвитку?

- Наприклад, раніше гроші заробляли за рахунок виконання певних договорів. Потрібно створити таку систему, яка була б привабливою для інвесторів, щоб виконувати для приватного сектору роботи на базі університету. Треба до мінімуму звести різні податки та відрахування для вишу, щоб різні господарські договірні роботи виконували через університет. І завдяки відрахуванням, які потраплятимуть до казни університету, буде розвиватися матеріально-технічна база вишу. Також завдяки цьому зростатиме заробітна плата.

Спілкувався Олесь ЗАДНІСТРОВСЬКИЙ, відео Сергія ДАНЕВИЧА

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу cvnews.cv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: Погляд   480