Чернівчанка у Греції стала обличчям готелю

16.04.2019 11:52   Джерело: Погляд
Опубліковано : Буковинський Новинар
А вдома Олександра Книш проміняла туризм на ІТ-сферу і тепер дуже задоволена своєю роботою

Сьогодні гостею «Погляду» є Олександра Книш. Колись вона зуміла своєю вродою підкорити Грецію, а тепер дівчина з неабиякою охотою працює в ІТ-сфері у столиці. Каже, полишила туристичну справу через те, що в Україні – це монотонна робота, на якій дуже мало розумової активності. Тоді як в ІТ, у першу чергу, треба вміти навчатись, зосереджуватись, ставити цілі та досягати їх, бути чітким, працьовитим, дисциплінованим та креативним одночасно. Та незважаючи на таку складність чернівчанка впевнено заявляє: «Мені подобається те, чим я зараз займаюсь». Детальніше про молоду і перспективну українку – в ексклюзивному інтерв’ю спеціально для читачів нашого видання.

Уміє насолоджуватись життям, цінувати моменти та не боїться пробувати щось нове

– Розкажіть про себе, про батьків. Які риси характеру вони Вам передали, які і сьогодні допомагають у житті?

– Гадаю, що саме від батьків успадкувала відповідальність, цілеспрямованість, вміння насолоджуватись життям, цінувати моменти та не боятись пробувати щось нове.

Власне, ці риси допомогли мені свого часу пожити та працювати півроку в Греції на о. Крит, зараз же кілька років жити в Києві, успішно будувати кар’єру, стати тімлідом (IT-спеціаліст).

По студентській програмі поїхала на Крит, працювала менеджером з туризму

– Як торували шлях від навчання до першої роботи, він був складним?

– Ще під час навчання в університеті (як у Чернівцях, так і в Києві) завжди намагалася підробляти та отримувати власні гроші на «гульки» та різні дівчачі потреби. Звісно, великих коштів не заробиш, коли поєднуєш роботу з навчанням, та на дрібні витрати вистачало.

Потім був етап роботи за кордоном – у Греції. По студентській програмі поїхала на Крит, працювала менеджером з туризму в готелі при ресепшині. Ця робота дала мені змогу не тільки працювати та отримувати непогані як для студентки гроші (проживання та харчування брала на себе приймаюча сторона), але й жити та бачити країну, пізнавати менталітет греків «зсередини», і не тільки греків. Адже там були студенти з Італії, Сербії, Румунії.., гості готелю з усього світу. Тож маєш можливість спілкуватися з різними іноземцями, практикувати мову і не лише англійську. А у вихідні – їздити по острову, насолоджуватись природою та культурою.

Шкодую лише, що не знала про такі студентські програми раніше, та рекомендую всім не боятись, використовувати такі шанси і обов’язково їхати (усміхається, – авт.).

 «За перший день роботи виконала всі завдання, що були дані мені на тиждень»

– На початках у всіх трапляються помилки, які з них найяскравіші, що й досі згадуєте із усмішкою на вустах?

– У Греції я за перший день роботи виконала всі завдання, що були дані мені на тиждень. Прийшла до супервайзера з проханням робочого плану, на що отримала не те що здивований погляд, вона швидше подумала, що я «дурненька так гарувати». Хоча в звичному режимі виконала роботу, без особливого поспіху чи напружень. Наступні завдання отримала через два дні, бо вона придумувала, чим мене ще зайняти, не надто поспішаючи в своїх роздумах. Вся справа в менталітеті (усміхається, – авт.). На майбутнє, я намагалась максимально не квапитись та відповідати їхнім постійним закликам: «take your time».

«… завжди будеш дешевою робочою силою, яка зайняла чиєсь місце»

– Чим полонила Греція і як Вам зворотний її бік (коли бачите, як українці заробляють, щоб вижити)?

– Як я вже казала, природа та культура. Проте, якщо говорити про роботу на більше, ніж сезон, ти завжди будеш дешевою робочою силою, яка зайняла чиєсь місце.

– Як ставляться там до українців і яких класичних помилок припускаються наші громадяни?

– На роботі, в першу чергу, важливо те, ким ти є як спеціаліст та особистість.

Проте тоді, 2014 року, упереджене ставлення до українців (як гостей готелю) все-таки відчувалося. Чесно кажучи, через декілька місяців роботи в готелі, де переважна кількість гостей була з Європи, я зрозуміла чому. Ми чомусь часто чимось не задоволені: поганий номер, пляж на 2 метри далі від того, що було написано, вікно на 3 сантиметри менше від обіцяного, ввечері нема того найсмачнішого десерту, що був вранці тощо. Звичайно, я перебільшую, але суть приблизно така (усміхається, – авт.). Натомість гості з інших країн з першої хвилини прибуття починають насолоджуватись відпочинком зі своїми близькими в тому самому номері, з тим самим вікном та краєвидом на те саме море.

Просто в нас різні критерії відпочинку і тут нам є чого повчитися в іноземців.

– Розкажіть, будь ласка, як Вам вдалося стати обличчям готелю і що це дало в моральному та матеріальному сенсі?

– «Обличчям» це круто сказано, я швидше була «дівчиною на тлі готелю» (усміхається, – авт.).

Як так трапилося? Зорі зійшлися, не можу конкретніше відповісти. Якраз тоді управління готелю здавало в експлуатацію новенькі номери, які потрібно було розмістити на сайті. Мене попросили погуляти на тлі, спеціально для цього купили сукню та капелюшок, а фотограф опісля подякував чайовими. В моральному – багато усмішок, жартів та нове прізвисько серед персоналу. То були чудові емоції (усміхається, – авт.).

Після навчання на спеціальних курсах потрапила у сферу ІТ

– Як прийшли до того, що стали «айтішницею», чому покинули туристичну справу?

– Після приїзду в Україну намагалася знайти таку роботу і в Києві, декілька місяців працювала в готелі, та це вже була зовсім інша робота (і зарплата, звісно, теж). В бізнес-готелі вже немає тієї можливості вільного спілкування та перейняття досвіду інших культур. Тут вже були більш монотонні справи, невдалий графік роботи (2 через 2 по 12 годин на ногах), невелика плата і дуже мало розумової активності.

У Греції умови роботи були значно привабливішими, а розумове напруження перекривалося новизною та інтересом, в Києві ж небагато отримувала задоволення від такої роботи.

Так я прийшла до ІТ. Почала відвідувати спеціальні курси, потім взялася за пошуки роботи. Звісно, не одразу все було так легко, але наполегливість, час, робота над своїми страхами та підтримка близьких роблять свою справу (усміхається, – авт.).

«Бути сео-спеціалістом означає, завжди тримати руку на пульсі»

– Якби не теперішня справа, то чим би ще могли займатися у житті?

– Навіть не замислювалась над цим питанням, у моїй нинішній роботі мене все дуже влаштовує. Бути сео-спеціалістом означає завжди тримати руку на пульсі, творчо шукати нові методи та способи просування сайтів, гідні умови праці, ЗП та ставлення до співробітників. Мені подобається те, чим зараз займаюсь.

– Які риси повинен мати ідеальний працівник туристичної та ІТ-сфери?

– У туризмі важливо бути люб’язним, ввічливим, усміхненим, притягувати до себе людей та щиро бажати їм допомогти.

В ІТ ці риси будуть плюсом у комунікаціях, та в першу чергу, треба вміти навчатись, зосереджуватись, ставити цілі та досягати їх, бути чітким, працьовитим, дисциплінованим та креативним одночасно.

Ольга ШУПЕНЯ

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу cvnews.cv.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: Погляд  
Загрузка...