17 червня - День Святого Духа. Свт. Митрофана. Прп. Зосими. Загальниця.

Щороку День Святого Духа віруючі люди святкують наступного понеділка після П'ятидесятниці (Святої Трійці). Церква відзначає цей день, таким чином звеличуючи Животворящий Дух.

Святий Дух єдиний з Богом-Батьком і Сином, тому він всесильний і благий. Саме він передає людям мудрість і є джерелом життя на Землі. День Святого Духу символізує добре начало, яке надихає всіх людей на хороші благородні вчинки. Однак походження Святого Духа не дано пізнати нікому з людей, як і таємницю народження Сина Божого.

Дане свято — своєрідне звернення до єретиків, які відкидають Божество Святого Духа, що є частиною єдиної Святої Трійці у православних. Це свято ще називають Духовим Днем. Його історія сягає корінням у часи апостольських діянь та зішестя Святого Духа на учнів Христа. У нашій країні серед православних прийнято не працювати цього дня, хоча офіційним державним святом воно не вважається.

У народі досі вірять, що за тим, якою погода буде в цей день, можна дізнатися, яке літо готує нам природа.

Святитель Митрофан, Патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306 - 337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276 - 282). Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа.
Під час жорстоких переслідувань християн у Римі святий Дометій з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, перейшов у Візантію, де став навчатися Закону Господньому в єпископа Тита (242 - 272), чоловіка святого життя. Бачачи полум'яне бажання Дометія потрудитися для Господа, єпископ Тит висвятив його у пресвітера. Після смерті Тита на єпископський престол був зведений Дометій (272 - 303), а потім - його сини, Проб (303 - 315) і в 316 році - святий Митрофан.

Прибувши одного разу до Візантії, імператор Костянтин Великий був захоплений красою і зручним розташуванням міста. Побачивши святість життя і мудрість святого Митрофана, імператор взяв його з собою до Риму. Незабаром Костянтин Великий переніс столицю з Риму до Візантії і перевів туди святителя Митрофана. В 325 році для подолання влади єресі Арія в Нікеї зібрався I Вселенський Собор. Костянтин Великий виклопотав у святих отців Собору для святителя Митрофана титул Патріарха. Таким чином, святитель став першим Патріархом Константинопольським. 

Сам святитель Митрофан, глибокий старець, не міг бути присутнім на Соборі, а послав замість себе хорєпископа Олександра. Після закінчення Собору імператор разом з отцями Собору відвідав хворого Патріарха. На прохання імператора святитель вказав собі гідного наступника - єпископа Олександра, передбачивши, що після Олександра на патріарший престол буде зведений Павло (у той час читець), а Патріарху Александрійському Олександру передбачив, що його наступником буде архідиякон Афанасій. 

Святитель Митрофан мирно переставився до Бога в 326 році, у віці 117 років. Мощі його спочивають у Константинополі, в храмі, спорудженому в його пам'ять.

За матеріалами https://molbuk.ua