У травні 2019 року китайські прикордонники почали перевіряти вміст телефонів росіян, які прилетіли в Гуанчжоу. Генеральне консульство РФ попередило своїх громадян, що їх можуть попросити показати фотографії, відеозаписи, документи та листування в месенджерах. І якщо прикордонники знайдуть компрометуючу інформацію, в'їзд до країни можуть заборонити.

Відзначимо, що з такими перевірками можуть зіткнутися не тільки росіяни і не тільки в Китаї. Перевірити можуть кого завгодно при в'їзді до Румунії, Болгарії, США, Канади, Ізраїлю і низки інших країн. А оглядають не тільки телефони, але і ноутбуки, планшети, флешки – одне слово, будь-який носій інформації.

Перевіряти вміст електронних пристроїв можуть не тільки прикордонники, а й митниця. Наприклад, у деяких країнах заборонено ввозити певні інформаційні матеріали (заклики до здійснення екстремістської і терористичної діяльності або публічне виправдання тероризму, пропаганди нацистської атрибутики чи символіки порнографії і т. ін.).

Намагання довести прикордоннику свої численні права може призвести до того, що вас просто повернуть назад.

Мета - знайти і знищити

Про те, що прикордонники мають право не тільки перевіряти гаджети, але навіть в окремих випадках їх знищувати (наприклад, якщо знайдуть у них неліцензійний фільм, пісню або програму), українські ЗМІ писали і раніше, ще 2012-го: такі норми тоді діяли в Австралії, Південній Кореї і Мексиці.

Правда, експерти вже тоді казали, що це нереально. По-перше, на це у прикордонників просто немає часу, і подібні перевірки спричинять на кордонах справжній колапс. По-друге, у звичайних умовах аеропорту чи вокзалу просто неможливо встановити, наскільки ліцензованим є той чи інший продукт.

На щастя, попередні сім років показали, що істотних змін під час проходження митного і прикордонного контролю в цьому напрямку не відбулося. Принаймні про знищені на кордоні телефони, планшети і ноутбуки не повідомляли.

Будьте готові повернутися додому

Директор Агентства доступних подорожей Сергій Белашко, який і сам багато подорожує світом, розповів, що з подібними перевірками не стикався, але морально до них готовий.

А ось підприємець Сергій Канорій зізнається, що до таких перевірок готовий лише при в'їзді в деякі країни – наприклад, Китай або Північну Корею.

- У КНР або КНДР я їхав би з порожнім телефоном, - каже експерт. - А ось в інших випадках розцінював би це як порушення міжнародної конвенції про права людини. Листування і фото в гаджетах – це особиста інформація, примусове зняття якої проводять лише за визначенням органів юстиції чи суду.

Раніше коментар щодо дій прикордонників давала юрист з Каліфорнії, порадивши відмовити офіцеру, який просить дозволу дослідити ваш телефон. Американський юрист нагадує, що офіцер саме тому і просить дозволу на перевірку, що у нього немає підстав провести її без вашої згоди. Тому людина не повинна погоджуватися - на все її добра воля.

Правда, тут є важлива деталь. Якщо громадяни США мають право в'їхати в свою країну в будь-якому разі, то іноземці такої можливості не мають. І якщо вони не погодяться на «огляд з пристрастю», їх цілком можуть повернути назад.

«Це ненадовго»

Керівник Нацради економічного розвитку Олексій Дорошенко вважає, що нічого страшного в таких перевірках немає.

- Тут все дуже просто – кожна країна сама вирішує, як зміцнити свою безпеку, а якщо іноземець не хоче дотримуватись цих правил, він може просто не в'їжджати, - каже експерт. - Наприклад, весь світ уже давно звик, що перевірки при в'їзді в Ізраїль завжди набагато ретельніші, ніж в інших країнах. Прикордонники можуть прискіпливо розпитувати про родичів, про те, чим ви займалися в тій чи іншій країні, про відвідини якої у вас стоїть штамп у паспорті. Не хочеш розповідати, що робив? Помітно нервуєш? Повертайся назад!

Що стосується США, то американці мають необхідну їм інформацію про багатьох громадян з різних країн, продовжує експерт. Але, як видно, вони зіткнулися з тим, що частина інформації запізнюється. І до того часу, як людина опиняється на кордоні, наявні дані вже не актуальні. Тобто світ змінюється з такою швидкістю, що біометричні паспорти вже не рятують.

- Думаю, що перевірки месенджерів на кордоні, як і попередні бесіди, допустимі, особливо з огляду на те, що для спецслужб немає жодних проблем по номеру телефону перевірити всю переписку, включаючи стерту, - вважає Дорошенко. - Але все-таки це тимчасовий захід – на два-три роки, не більше. Адже це працює доти, доки є ефект несподіванки. А коли він зникне, придумають і будуть використовувати інші методи.

Загалом, експерти погоджуються з тим, якщо ви не хочете, щоб у ваших гаджетах порпалися сторонні, вихід один - залишити їх вдома. Поради «почистити переписку» або перемістити всі дані в хмарні сховища спрацьовують не завжди, оскільки занадто "стерильний" телефон викликає підозри.

До того ж, як уже йшлося вище, для спецслужб немає ніякої проблеми відновити всю переписку в разі більш-менш серйозної підозри. Зашифровки даних теж не допоможуть: гаджет можуть конфіскувати і перевірити його прискіпливіше.

На кордоні теж працюють люди

Ні віза, ні безвізовий режим не дають 100-відсоткової гарантії на в'їзд до країни - остаточне рішення приймає прикордонник. Тому, вирішуючи, виконувати прохання чи вимоги прикордонника, або намагатися качати права, слід пам'ятати про невеличкий нюанс.

Поставте себе на його місце. Людина, що намагається в'їхати до країни, здалася вам підозрілою, а на прохання показати телефон відповідає категоричною відмовою. Що буде з вашими підозрами? Погодьтеся, що вони тільки зростуть!

І це вже не кажучи про те, що прикордонник - теж людина, причому зауважте, на нервовій роботі, пов'язаній з постійним спілкуванням з різними людьми. І хай би якою сильною була в нього психологічна підготовка, його теж можна «дістати». І якщо вам це вдасться, нічого доброго не буде - чекає як мінімум затримка на кілька годин на цілком законних підставах. Але ж, намагаючись донести до нього інформацію про свої численні права, ви домагалися зовсім іншого результату. Чи не так?

А щодо конфіденційної інформації, то її через кордон просто не треба возити, і в такому разі можна не боятися, що її побачить стороння людина.

Степан КРАЙНЯК