Екзотичний маршрут “Підземні Чернівці” – це прогулянка дренажним тунелем (так званим чернівецьким метро) від вулиці Нахімова до Гагаріна.
Про історію появи “чернівецького метро” йдеться у виданні “СZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості: урбаністичні есеї” авторства Лесі Щербанюк, Ігоря Мельника та Олега Любківського (макет та художній вистрій), йдеться у матеріалі molbuk.ua.
Перегляньте також:
- Чернівці затоплює: Головна, автостанція на Садовій і Калинка у воді (відео)
- У Центральній клінічній лікарні в Чернівцях планують капремонт приймального блоку та кімнати для виписки новонароджених
Насправді тут немає жодних детективно-пригодницьких загадок – винятково практична мотивація, йдеться у книзі.
Річ у тім, що у 1950-их роках у Чернівцях почалися зсувні процеси, оскільки грунти тут непевні, і вода з них не має природного відведення.
У 1965-1969 роках під час великих повеней ситуація ускладнилася. Тому виникла загроза, що підвищення просто “поповзе” вниз, “прихопивши” з собою Резиденцію і низку інших споруд.
У 1970 році у місті почали проектувати протизсувні споруди. Однією з них і стала дренажна галерея, або ж тунель, аби не допустити зсуву історичної частини міста.
Фото Укрінформ
Спорудили дренажну систему – дворівневий тунель завдовжки майже півтора кілометри, у який виводяться 58 свердловин (нині функціонує лише 15 із них), через які грунтові води стікають вниз. Звідси і береться вода під ногами, рівень якої подеколи сягає вище щиколотки.
Отже, система будувалася для того, аби осушувати нестійкі суглинно-глинисті грунти і не дати їм сунутися вниз по схилу.
Галерею почали будувати у 1975 році, а завершили у 1979. Спеціалісти мали спорудити дві дренажні галереї, але грошей вистачило лише на одну. А позаяк прокладали її фахівці “Київметробуду”, тому й залишили на вході свою візитівку – букву “М”.
Фото з мережі Інтернет
Кажуть, це будівництво обійшлося на той час майже у мільйон карбованців.
