Щодня з'являється все більше тривожної інформації чи то від іноземних медіа, чи з вуст західних політиків щодо загрози повноцінної війни проти України з боку Російської Федерації. Громадяни змушені дізнаватися про зростаючу небезпеку не від президента держави чи міністра оборони, а з Washington Post, Politico чи від високопосадовців з Вашингтона, Лондона, Брюсселя та Вільнюса.

Брак інформації та чіткого плану у випадку повномасштабного наступу здатні призвести до нагнітання панічних настроїв всередині країни. Панікою українців і мовчанням української влади точно скористається агресор в особі Володимира Путіна. Такий інформаційний вакуум є нічим не кращим за гру вітчизняних можновладців у мовчанку.

Нашою чи не найціннішою зброєю проти агресора є правда. Її точно не варто боятися. І громадяни України мають повне право на отримання такої інформації, адже вони також є невід'ємною складовою захисту держави.

Загроза1. Фото з мережі Інтернет

У такій надважкій ситуації повинен існувати чіткий план дій із не менш чіткими рекомендаціями для українського суспільства. Натомість, дещо дивними виглядають поради від президента Володимира Зеленського під час його нещодавнього звернення до громадян. Особливо ж після його надто довгої відсутності у публічному просторі.

Абстрактні "не бігти по гречку та сірники" чи "зберігати спокій" складно назвати дієвими рецептами у випадку потенційної війни.

Замість емоційних розповідей про шашлики чи про холодну голову президенту варто було би проінформувати про реальний стан збройної загрози та про готовність Збройних сил України захистити територіальну цілісність і суверенітет держави.

Необхідно вже починати створювати єдиний координаційний центр із залученням представників влади, експертних і наукових кіл, неурядових і релігійних організацій, місцевих органів влади, керівництва найбільших медіа, фахівців зі стратегічних комунікацій і протидії дезінформації. Більше того, потрібно розробити чіткий план дій та прокомунікувати його у випадку запровадження воєнного стану з детальним зазначенням плану евакуації, місцезнаходженням бомбосховищ, госпіталів і центрів забезпечення гуманітарною допомогою. Більше того, українці заслуговують на краще розуміння того, як їм долучитися до сил територіальної оборони та де знайти найближчі курси з тактичної медицини. Важливо також налагоджувати ефективні канали комунікації як для внутрішньої, так і для закордонної авдиторій у світлі потенційних військових дій. Нагальним є звернення до міжнародних гуманітарних місій із закликом надати гуманітарну допомогу у разі військової ескалації з боку Російської Федерації з визначенням координаторів на місцях.

У часи вакууму відповідальности кожному варто взяти частку цієї відповідальности на себе. Обговоріть із рідними, друзями, знайомими, сусідами, співробітниками ваш алгоритм дій у випадку ескалації, розподіліть завдання між собою, підбадьорюйте один одного. Адже ніщо так не заспокоює людину, як наявність чіткого плану та ніщо так не лякає агресора, як підготовлені громадяни, налаштовані захищати власну державу.