Раціонально я розумію, що війну ми виграємо і все буде добре. Але емоційно буває важко.
⠀
На десятий день війни я повернулася до книжок. Тут, звісно, Гаррі Поттер - ідеальний супутник. Навіть, якщо ви його ніколи не читали - дайте шанс. Гаррі Поттер - це про боротьбу за цінності і смисли, які ще й відкриваються по-новому і глибше, коли читаєш в такий час.

«Якщо заглушити біль на деякий час, то коли відчуєш його знову, станеш хворою подвійно» - хіба не фантастична терапія?
⠀
Також я дістала Івліна Во. Для мене це найкращий (вибачайте Хем і Ремарк) автор втраченого покоління. Жах війни у нього переплетений з іронією і з буйством життя. Івлін Во додає сили.
⠀
І Віктор Франкл. «Людина у пошуках справжнього сенсу» - про те, як переживати складні часи. Він, звісно не зірка інстаграмних марафонів, але вцілів у Аушвіці і має фах психотерапевта. До речі, тут слід згадати ще одну пстхотерапевтку із табірним минулим - Едіт Еґер і книжки «Вибір» та «Дар».
⠀
Раніше я вже цитувала, але хочу нагадати. Репортерка БіБіСі Мандіп Рай написала книжку есеїв «Компас цінностей». Вона відвідала більше сотні країн і визначила фундаментальну цінність кожної. Наприклад, свободу - для України. Про Росію вона написала: «Нам не конче щось їсти, - сказав мені один. - Головне, щоб нас усі боялися».
⠀
Так от, їсти у них і справді скоро не буде шо. Але і свого страху я їм не подарую.
⠀
Сьогодні за вікном сніг і холодно. Сумно, бо я люблю, коли сонце і тепло. Але я маю календар. Календар мені каже, шо вже весна. А це значить, шо як би холодно не було найближчі кілька тижнів, потепління неминуче. Так влаштований світ. А доки вечори морозні, візьму чаю і почитаю книжку.

https://www.instagram.com/emmocean/