Отак подивишся здаля на московита – неначе справді він людина: іде собі як сиротина, очима – блим, губами – плям, і десь трапляється хвилина – його буває навіть жаль. А ближче підійдеш – скотина…

Усе було, усе взяли,

Кров повипивали…

А московити і світ божий

В путо закували.

Оце путо неволі — ніщо інше, як постійна війна Росії проти України, що ведеться майже чотири сотні років. Окрім гноблення й грабування, це ще й невпинна нахабна русифікація українського народу. Її веде злочинна політика Росії і виплекані й підкуплені нею в Україні колаборанти, запроданці, чиновники «із циновими гудзиками».

Дивлячись, що починає програвати силі Українського Духу, Росія, яка самопроголошувала свій народ «старшим братом» для українців, скинула з себе «овечу шкуру» і з вовчим гарчанням 2014 року пішла відвертою війною проти українського народу.

Сучасна війна загарбницького сусіда вкотре підтвердила, що «адічалим сусідам» ні в чому вірити не можна! Вони, як показав їхню суть Тарас Шевченко, — «чужі люди», діють як загарбники, як злочинці та вбивці проти народів й на розбої, на їхньому гнобленні наживаються. Російський народ зі своїм президентом несуть спільну відповідальність за війну проти України, тепер уже в третьому тисячолітті.

У всі часи для нас, українців, на щодень є заповітними слова нашого генія й пророка Тараса Шевченка:

Свою Україну любіть,

Любіть її!..

З Днем народження, великий Кобзарю!

Віктор Ющенко