Перед Воскресінням
Автор : Володимир Стефанець
Благовіщення. Несподіване, як цьогорічна весна. Як її бузьки - вже давно прилетіли, а ти й не помітив. Мабуть, тому, що раптом виявилося: усе, що в житті тобі треба, можна спакувати у рюкзак. Тривожний - той, що під дверима. Лютневий іще, 24-го.
Без бузьків, без благої, за 43 дні, вістки про нескінченність життя і його всепереможність. Іще у хвилинному сумніві у тому вічному, що тримає цей світ і тебе в ньому.
Тому, що ніяка орда ніколи не розстріляє по бучах, харковах, маріуполях… Не вб’є і не спалить.
Нашу найголовнішу нині благу вість – про народження нового життя, у яке ми вже повертаємося - на дим Вітчизни солодкий та коханий, на спалені гнізда, як ті бузьки, – ще у війну, але вже додому. Наперекір усьому. Бо треба жити – будувати нові гнізда і приводити пташенят.
Треба бути! Щоб знову прилітати. Вже в іншу весну. Бо сьогоднішня, як наша новітня Десятинна церква, – ціляна московською ордою путіна і перед Благовіщенням нею розстріляна. І як та перша Десятинна, знищена ордами Батия на Старокиївській горі 782 роки тому. 1240-го - перед воскресінням.
Джерело: CvNews
Долучайся до команди ЦСО «А» СБУ – наближай Перемогу! 
