головний редактор Newssky, політолог

Як відставка лицаря Джонсона і зміна уряду у Великій Британії вплинуть на Україну

09.07.2022 23:15 Джерело: CvNews
Автор : Максим Михайленко

Борис Джонсон вчинив як лицар, як і завжди раніше: не кинув партію у вир "чергових позачергових" виборів, які, попри безнадійну безбарвність лідерів лейбористської та ліберально-демократичної опозиції, могли становити ризик для торі, які знаходяться при владі вже 12 років, зважаючи також на давно інституціоналізовану небезпеку шотландського та ольстерського сепаратизму.

Вірогідніше за все, Джонсон керуватиме урядом ще до жовтня (за поточні місяці мають відбутися - за складною системою - внутрішньопартійні вибори, які, до речі, Борис вигравав двічі поспіль), таким чином, у кріслі прем'єра він пробуде загалом 25-27 місяців, у той час як його попередники Тереза Мей - 36 місяців (безуспішно намагалась впоратися із наслідками брексіту) та Девід Кемерон (який з щирої глупоти втравив Сполучене Королівство у легко маніпульований зацікавленими сторонніми акторами референдум з брексіту) аж 6 років.

Лише Джонсон узяв на себе відповідальність за зовнішньополітичне оновлення Великої Британії і скерував її у напрямку, що відповідає Zeitgeist. За що і був з'їдений дрібними персонажами, яких хвилюють питання, важливі для дівчат і хлопців у пізньошкільному віці, а не під час Третьої світової війни. Але менше з тим.

Що далі? Щось подібне до того, що в нас називають "коаліціадою", на англійський манер - внутрішньопартійні вибори в Консервативній партії. На місце лідера (а відповідно і прем'єра, оскільки, завдяки Борисові, який тріумфально виграв загальнонаціональні вибори, дострокових виборів уникнуто) претендують нинішній міністр оборони Бен Уоллес, міністерка закордонних справ Ліз Трас (які, до їх честі, не брали участі у брудному внутрішньопартійному заколоті), Пенні Мордонт (всі троє ще більші яструби, до речі, ніж сам Борис), всі решта, крім поміркованого Джеремі Ханта, попри ті чи інші відмінности у біографії чи внутрішньополітичних позиціях, міцно пов'язані, у різний спосіб, із військово-промисловим комплексом, який "ожив" через відновлення суверенітету Сполученого Королівства (най би в який специфічний спосіб це відновлення відбулося) і російсько-українську війну. Не кажучи вже про те, що крім ВПК та дотичних галузей жодних інших можливостей для стабільного зростання британського ВВП у нинішньому висококонкурентному світі просто не існує.

Підкреслю, до речі, що ніколи не був прибічником брексіту (мало того, він навіть мені особисто нашкодив), а втім, цьогоріч він зіграв на користь Україні. Якби у лютому Велика Британія була все ще членом ЄС, ми би не отримали жодного NLAW.

Відповідно, для України нічого не змінюється, а якщо що і змінюється - то лише на краще. У Global Britain є сьогодні лише дві зовнішні політики: в Європі - Україна, в Азії - Японія.

І NOTA BENE: Thank you, Boris, ever so much, for everything you have done for us and for the Western World.