Моя Буковина пахне яблуками й чорнобривцями, гіркими вербами біля річки...

28.08.2022 00:58 Джерело: CvNews
Автор : Наталія Матюшина

Буковина - традиції. Фото з мережі Інтернет

популярне

У Чернівецьку область повернулася зима (ФОТО)

250 дронів для ЗСУ: Чернівецька ОВА напряму закупить безпілотники у підрядника

Моя Буковина пахне яблуками й чорнобривцями, гіркими вербами біля річки, завиванцями з маком і парою з кулеші.

Мої ранки на Пасху холодно-росяні, а ночі на Петра тихі і теплі. Моє Різдво хрустить морозом під ногами, а на Головосіки хто-зна яка погода, бо всі думки зайняті страхом порізати хліба чи з'їсти горіха.

Мій голод втамовує рондель галушок, зупа із кістом, студінец, цвіклі, запражка і барабуля в мундирі. Я нап'юся квасного дзеру, робленого молока чи солодкого узвару.

Тут дітей хрестять до місяця, на крижму беруть довге біле полотно, не менше, як в людський зріст — на довголіття, меду дівчинці— щоб солодка для хлопців була, і ніж під ліжко, щоб не зурочили.

Тут весілля справляють протяжно та пишно — в четвер через колач рвуть барвінок, в п'ятницю роблять браму з ялинки і молода йде за капцями, у суботу свашки і матка вінок шиють, у неділю клонять, вінчають, гуляють, у понеділок справляють другий день весілля — батькові й матці несуть курку, а у вівторок "третій день для кухарьок".

Тут ховають шанобливо і в строгих традиціях — відчиняють ворота, застеляють всі дзеркала і скляні відображення, приходять зі свічкою, кидають гроші на тіло, дають за поману через гріб під хатою, не переходять дорогу процесії, заметуть за тілом і до 40 днів побілять у домі — щоб душа не повернулась забрати хатних.

Тут розбиті коліна загоєні заспиртованим цвітом білої лілії, від болю у зубі привитий платинкою часник до лівого зап'ястку, а страх від сусідського індика підкурили, спаливши його пір'я на свічці.

Тут діти не показують зуби жабі — бо вона своїх не має і твої вкраде — і вона таки забирає... молочні.

Тут дзвоники додому не приносять, бузину не палять у пічці, а любисток і липу беруть на маїня. Тут кіт на порозі вмивається до гостей, ропуху до хати наслали, а пес на смерть виє.

Тут болячки на собі не показують, а поганий сон "най йде з ніччю".

Тут за непроханими відвідувачами відмітають сліди віником на віґлі, а після хорошої гостини прощаються: "Бувайте здорові!", "Ідіть здорові"!

Тут на Юрія ставлять кицку трави на воротях, на Здвиження йти до лісу не можна, бо гадє в землю заходить, на Андрея хлопці дівчатам фіртки здоймають, на Святий вечір розносять вечерю, а на Василя засівають хлопчики "Сійся-родися, жито, пшениця, усяка пашниця!", дістаючи зерно із мохнатої рукавиці.

Тут дитині, яка принесла води, бажають "Рости велика", високо піднявши горнятко вгору.

Тут біля себе на весні всюди носять гроші — щоб зозуля закукала на цілий рік достаток.

Тут у чужій хаті завжди сідаєш, щоб квочка з яєць не вставала.

Тут шапку на стіл класти гріх, а хліб, що упав на землю, цілують.

Це мій край, мої вірування й мої традиції! Тож, якщо така багата моя Буковина, що є однією із тисяч граней держави, то хіба ж тобі, моя Україно, 31? Тобі ж — вічність!