Пані Ганні 52 – вчителювала у Князівці на Херсонщині більше 35 років. Вона навіть коли плаче – і тоді теж посміхається. Мають із чоловіком землю, мали трактор, сівалку, оббризкувач, косарку, гарний будинок. Усе знищене, земля всіяна снарядами, врожаї гниють у полях і жоден сміливець туди не поїде.
Ми заходимо з вулиці в двір – холодно, хати більше нема, але їй це нічого – Головне що цих більше немає. Тут у мене троянди були, засклена тераса а на ній лавка-гойдалка – вказує пальцем на обгорілий каркас. Чоловік два роки тому дарував на п’ятдесят.
Закриває лице, не плаче, сльозу витирає, веде далі.
Син – начальник пожежної частини, колишній десантник – тричі водили на розстріл, додому прийшли і сказали – фотографії всі познімай. Фотографії із присяги під прапором. Говорить це і ще додає – чоловік до нього поїхав, тут недалеко. Поїхав і каже мені – не ходи до посадки по дрова, усе заміноване.
Веде за розбитий будинок – на вогнищі казанок із грибами. Мішає гриби, пінку зніма, посміхається в пару і дим. Закрию, щойно приїду – буде на зиму. Говорить до себе, пінку зніма, посміхається.
А що це за гриб красивий такий? – питаю насамкінець. Решітка Синьоножка, дуже смачна, в посадці багато.
Богдан Куценко з пані Ганною. Фото Carl Court (Getty images)
Перегляньте також:
- Сьогодні у Чернівцях День жалоби за загиблими
- Кількість травмованих у Чернівцях внаслідок російського удару зросла до 26 людей
