33 роки тому українці утворили ланцюг єдності — стояли, тримаючись за руки, від Івано-Франківська до Києва. Так відзначили річницю Акту злуки – об’єднання двох українських народних республік. До Дня Соборності України Суспільне зібрало історії буковинців, які брали участь в акції "Ланцюг єднання" у Києві та Чернівцях.

Загалом з Буковини на акцію до Києва поїхало приблизно 40 людей, казав учасник акції Іван Гнідий. З собою взяли прапор, який пошили напередодні, та музикантів з Мамаївців, які вбралися в національний одяг.

Делегація з Буковини в Києві на "Ланцюгу Єднання" Фото Іван Гнідий

На другий день перебування в Києві до них поблизу станції метро "Хрещатик" підійшли міліціонери та попросили згорнути синьо-жовтий прапор, розповідає Іван. Говорили: "Ваше свято вчора було, а сьогодні зі стягами ходити вже не можна".

Музиканти, які поїхали на акцію у Київ. Фото: Іван Гнідий

- Ми, звісно, не послухалися і ходили увесь день з прапорами. У той день поєдналися українці з усієї України. Ті, які захотіли самостійної держави, захотіли бути вільними, — говорить Іван.

Прапор, який брали до Києва, Іван зберігає дотепер. Стяг тоді пошили працівниці заводу "Гравітон". Згодом його брали на мітинги в Чернівці та Вижницю.

Раніше Суспільне розповідало історію учасника акції Івана Гнідого:

Також до живого ланцюга в Києві долучилось подружжя Красовських з Рідківців. На акцію поїхали разом з колегами з заводу "Гравітон". Після повернення Тарас Красовський вивісив вдома на подвір'ї синьо-жовтий прапор, згодом отримав попередження від міліції.

- Коли я завішував перший раз прапор на липу під хатою, то мені подзвонив голова сільради й сказав: "А де це ви вивісили прапор?". Кажу: "У мене на подвір'ї. Що хочу, те і вішаю". Він відповідає: "Бо тут дзвонять деякі, що націоналістичний прапор вивішено, — каже Тарас Красовський.

Через пів року, вже після проголошення незалежності України, прапор чоловіка забрали, щоб вивісити на фасад школи.

"Ланцюг єдності" у Чернівцях

У Чернівцях "Ланцюг єдності" утворило приблизно пів тисячі людей, розповів учасник акції Володимир Старик. Люди збирались біля Центральної площі та цвинтаря. Ще два автобуси з активістами їхали на акцію в Київ.

У центрі міста було кілька десятків прапорів, каже Старик. Їх тримали щодесять людей, хоча прапори та гімн тоді були заборонені. Участь у ланцюзі брали здебільшого студенти та робітники.

- Я знав з дому, з радіо, яким є гімн. А більшість людей не знали цього. Воно [участь] було досить небезпечно. Коли мене арештували, я після короткого часу мусив піти з роботи. Я працював інженером на "Фононі". Людина тоді втрачала свою соціальну базу. Хто мав сім'ю, дітей, той продовжував там працювати й залежати від того, яка думка була директора підприємства, — казав Старик.

Раніше Суспільне розповідало історію учасника акції Володимира Старика: