Палац Мікулі–Волчинських – один з небагатьох палаців на території області, збудований французькими архітекторами на зламі ХІХ-XX століть та нагадує про колишню велич польських поміщиків – господарів Буденця.

За переказами, палац побудував пан Мікулі, за якого вийшла заміж дочка землевласника Волчинского. Будівлю оточував дендропарк, від якого сьогодні залишився лише невеликий сквер з 300-річним дубом. Палац дійшов до наших часів майже в ідеальному стані, і є одним з найбільш оригінальних пам'ятників палацового мистецтва на Буковині.

Римо-католицький неоготичний костел (каплиця) Успіння Пресвятої Діви Марії. Будівля зведена 1891 року на кошти родини Петріно, як родова каплиця. Тут були поховані барон Петріно, його дружина – фундаторка костелу – Марія та їх племінник Тітор. Храм побудований у неоготичному стилі не великий за площею, проте досить високий. Зараз його оточують високі дерева, поміж яких він виглядає особливо симпатично.

Біла Криниця. Село отримало свою назву завдяки вапняковим породам, які забарвлювали воду в колодязях у білий колір.

З кінця ХVІІІ століття і до наших днів Біла Криниця залишається всесвітнім духовно-історичним центром старообрядництва.

Справжнім та неперевершеним шедевром культового зодчества всієї Буковини є старообрядницький Успенський собор. Його інтер’єр представлений одним великим та двома малими іконостасами, виробленими з дуба.

Вражає своєю архітектурою й багатством зовнішнього оздоблення і дзвіниця собору, яка і насправді не має собі подібних на всій території України. За висотою вона перевищує собор, має чотири яруси, а її верх вкрито різнобарвною черепицею. З дзвіниці відкривається неповторний вид на Успенський собор, Білу Криницю та навколишню місцевість.