Берегометська громада – одна з громад Чернівецької області, яка має середню фінансову спроможність. Тобто власними доходами може покрити від 25% до 50% своїх витрат. Скільки грошей громада може спрямовувати на свій розвиток та від чого це залежить – розповідає Суспільне Чернівців про спроможність громад Буковини.
Після реформи децентралізації до Берегометської громади увійшли 13 сіл – більшість з них розташовані у гірській місцевості. Жителі громади кажуть, за цей час у громаді відбулися зміни, водночас є потреба у ремонті доріг між селами.
Перегляньте також:
- Іти в ТЦК більше не треба: усе про нові правила оформлення відстрочки з 1 листопада
- Що таке «Нова Аврора» та якими можуть стати околиці центру Чернівців
“На Шепіт обіцяли поремонтували дорогу, але цього поки ще немає. Хотілося б, поремонтувати, щоб машини їздили, бо зараз яма на ямі”, – каже жителька села Стебник Василина.
“Дорога зроблена, тротуари, освітлення. Спортивний майданчик для дітей зробили. Є позитивні зміни”, – каже місцевий житель Володимир.
Будь-яка громада, згідно з бюджетним кодексом, спершу має оплатити заробітну плату та енергоносії у своїх бюджетних установах, пояснює директорка обласного департаменту фінансів Анжела Дякова. Все решту — після цього.
“Якщо 95% займають саме ці видатки, то за 5% дорогу не можеш зробити”, — каже Дякова.
У бюджеті Берегометської громади цьогоріч передбачили понад 180 мільйонів гривень: майже 70 мільйонів становлять власні доходи громади, решта – гроші з держбюджету. Цього року понад 80% витрат спрямують на захищені статті.
“На захищені статті цього року у нас відсоток набагато більший. Торік було менше. Був дуже позитивний бюджетний рік”, — каже начальниця фінансового відділу Людмила Кириляк.
Про “військове” ПДФО
Берегометська громада розвивалась останні три роки, каже голова Сергій Боднарюк. Гроші отримували зі сплати податків. До листопада 2023 року отримували й “військове ПДФО”. Торік воно склало 64% від загальної суми доходів громади.
“Деякі громади у 2022 та 2023 році розвивались через те, що на їх території військові частини. Тому зараховувалось “військове” ПДФО. Це не була заслуга громади в тому, що вони створили робочі місця. Це так сталось. Заслуги голів громад могли бути в тому, якщо дали якісь приміщення”, — пояснювала Дякова.
За словами Боднарюка, торік частину грошей з “військового” ПДФО спрямовували на запити військових — усі виконали. Ще частину направили на капітальні видатки: за понад 30 мільйонів гривень відремонтували укриття у трьох закладах, ще у двох школа – оновили харчоблоки, а на умовах співфінансування купили автобус для школи у Лукавцях. Також купили спецтехніку для комунальних підприємств.
“Зараз рік лиш розпочався, тому капітальні видатки можемо фінансувати завдяки перевиконанню бюджету. Є залишки, які ми можемо використати на допомогу військовим, зарплату. Також є субвенція на зарплату освітянам – її нам не вистачає, тому змушені дофінансовувати зі свого бюджету”, – каже Боднарюк.
Про дотації
Дякова пояснювала, що усі бюджети й так само громади отримують дотації. Бюджетна система України визначає 10 принципів, один з яких — справедливість. Тобто умовно багатші бюджети діляться з біднішими бюджетами. Цей процес зациклений і взаємопов’язаний. Бідніші громади отримують більше базової дотації, громади з середньою спроможністю отримують менше базової дотації.
Цьогоріч Берегометська громада отримає менші дотації з державного бюджету, каже Кириляк.
“Це виклик, що в державі немає грошей: базова дотація менша майже на 13 мільйонів гривень. Тому у нас є частина незабезпечених видатків, зокрема, на зарплату та енергоносії. Наразі енергоносії оплачені, діти у садках та школах харчуванням забезпечені. Вже маємо бачення, як своєчасно виплачувати людям зарплату”, – каже Кириляк.
“Детінізація та гранти” — як громада заробляє
За словами Кририляк, зараз громада працює над тим, щоб отримувати більше грошей з податків.
“У нас є чіткі напрямки роботи вимальовані по тому, щоб “детінізувати” ті моменти, які є проблемними. Ще не всіма податками охоплені землі, нерухомість. Ми цю роботу почали у 2022 році. Вже у 2023 році направили до податкової понад 50 тисяч квадратних метрів необлікованого нерухомого майна. По землі теж. Проінвентаризували повністю всі договори оренди, де також виявили несплату”, – каже Кириляк.
За словами Берегометського селищного голови Боднарюка, громада також подається на гранти. Так виграли 20 мільйонів гривень на будівництво ЦНАПу, ще понад 2,5 мільйони на це – спрямували з бюджету.
Загалом за час існування об’єднаної громади відремонтували одну дорогу – робили це у селі Мигове на умовах співфінансування з обласним бюджетом.
“Проєкт ми подали ще у 2021 році, але реалізували лише у 2023. Початкова вартість ремонт 1,4 кілометра дороги була 15 мільйонів гривень, але за два роки ціни змінилися. На цю дорогу виділили 22,5 мільйона гривень, з них 1,5 мільйона – з бюджету громади”, – каже староста села Мигове Іван Шутак.
Якою є спроможність громад Буковини
За результатами 2023 року в області спроможні п’ять громад. Це ті громади, які свої витрати на 60-85% покривають своїми доходами. За словами директорки обласного департаменту фінансів Анжели Дякової, це висока спроможність, бо таких громад в Україні небагато.
Чернівецька,
Новодністровська,
Магальська,
Хотинська,
Глибоцька.
Деякі громади у 2022 та 2023 році розвивались через те, що на їх території військові частини. Тому зараховувалось “військове” ПДФО.
Ще 9 громад покривають свою потребу у видатках на понад 50%. 33 громади мають середню спроможність — покривають свою потребу у видатках від 25% до 50%.
10 громад мають спроможність менш як 25%:
Рукшинська,
Усть-Путильська,
Карапчівська,
Кам’янецька,
Красноїльська,
Банилівська
Сучевенська,
Чудейська,
Конятинська,
Петровецька.
“За минулий рік ці громади справились зі своїми обов’язками з надання соціальних послуг. Вони виплатили зарплати, але не мали можливості розвиватись”, — каже Дякова.
