Робота журналістів 24/7 і недостатня комунікація чиновників: якими стали 1000 днів повномасштабної війни для чернівецьких медійників
Автор : Альона Чорна
З початку повномасштабного російського вторгнення минула вже тисяча днів. За цей час чернівецьким журналістам довелося змінювати формати роботи та працювати у нових, непростих реаліях. Крім якісної та оперативної роботи перед редакціями постали численні труднощі: фінансування, збереження колективів, вимкнення електроенергії.
Також медійники з перших днів війни долучилися до волонтерської діяльності, допомозі внутрішньопереміщеним особам, зокрема своїм колегам. Немало медійників стали на захист України. Якими були для буковинських журналістів ці 1000 днів війни?
Цілодобова робота
Перші дні повномасштабного вторгнення вимагали якнайшвидшої зміни звичного формату роботи. Вкрай важливою була оперативна інформація, відвідування інформаційних сайтів збільшилося в рази.
Редакторка відділу новин інформаційного порталу та газети “Молодий буковинець” Людмила Осадчук так пригадує 22 лютого 2022 року. “У нашій редакції відразу розпочався дуже швидкий ритм роботи. Три наступні місяці ми працювали цілодобово. Змінювали один одного, інформували читачів про перебіг подій. Люди були зацікавлені в оперативній подачі інформації, було дуже багато відвідувань сайту. Після трьох місяців ми відмовилися від такого формату. Наші журналісти почали їздити в прифронтові міста й села, робили репортажі, створювали ексклюзивні матеріали. Такі відрядження тривають й досі”, – розповідає редакторка. Загалом редакція “Молодого буковинця” приділяє велику увагу історіям про військовослужбовців. Також постійно інформують про Героїв, які загинули на війні.
За словами Людмили Осадчук з першими відключеннями електроенергії редакції було складно працювати. Відтак, завдяки партнерам, “Молодий буковинець” отримав необхідне обладнання для енергетичної автономності.
В.о. головної редакторки МА АСС Олександра Раца говорить, що редакція після початку повномасштабної війни стала волонтерським хабом, куди приймали внутрішньо переміщених осіб, надавали простір для роботи медійникам з інших регіонів.
“З самого ранку початку повномасштабного вторгнення РФ змінилися графіки нашої роботи. В перші місяці війни ми працювали фактично цілодобово. Перший мій вихідний був у липні. Серед читачів був великий попит на інформацію, тож, ми оперативно інформували про те, що відбувається на фронті й Чернівцях. Наше місто прийняло багато внутрішньо переміщених осіб, яким також була потрібна інформація”, – каже Олександра. За її словами, редакція МА АСС потребувала підтримки та отримала її, зокрема, від ІМІ.
“За час повномасштабної війни Інститут масової інформації потужно підтримав нас технічно. Це і ноутбуки для роботи, які дають нам можливість вільно пересуватись та працювати з будь-якої точки міста і області. Це й обладнання для альтернативного енергопостачання (акумулятори та інвертор). Це й сервер, який дає можливість захищено зберігати дані. Для нас дуже важливою є ця підтримка”, – говорить редакторка.
Медійники в ЗСУ
Багато представників чернівецьких медіа з початком повномасштабного вторгнення змушені були замінити свою звичну роботу на захист України. Головна редакторка Суспільного Чернівці Алла Подлєсна розповідає, що у ЗСУ служать семеро працівників з редакції. “Є і такі, що звільнились через початок служби й не входять у цей перелік. Вони займають різні посади у ЗСУ, є працівник, який бере участь у воєнних діях у Курській області РФ”, – каже головна редакторка.
Редакція “Молодого буковинця” також чекає на повернення зі служби багатьох своїх колег. Чимало з них працювали у виданні в різний час. Серед них – редактор сайту Микола Кобилюк та дизайнер, верстальник Юрій Коверзнєв.
Редакторка відділу новин “Молодого буковинця” Людмила Осадчук розповідає, що Микола Кобилюк був резервістом і в перші ж дні війни вступив на службу в ТрО. Досить довгий час ніс службу на Харківщині, був на гарячих напрямках.
“Зараз Микола працює в “ТРО медіа”. Розповідає про війну, службу в ТРо. Зокрема, спільно з кінорежисером Олександром Ткачуком, зняв фільм про бійців 107–ї окремої бригади Сил ТрО ЗСУ. Юрій Коверзнєв служить в прикордонних військах на чернігівському напрямку. Ми всіх їх дуже любимо і чекаємо, що вони повернуться до нас якомога швидше”, – каже редакторка.
Головна редакторка медіаплатформи “Шпальта” Ольга Максимюк розповідає, що на захист України нещодавно став її колега Олександр Юхимець, який протягом двох років очолював видання, а в серпні цього року мобілізувався.
“Також у перші дні вторгнення Росії долучався до оборони країни один з співзасновників і колишній директор Шпальти Олександр Білоус. Нині він волонтерить для армії”, – каже журналістка.
За словами в.о. головної редакторки МА АСС Олександри Раци, в перші ж дні війни мобілізувалися двоє медійників: головний редактор видання Павло Токар й фотокореспондент Максим Шварцман, який загинув влітку 2023 року. Максим Шварцман працював оператором у низці чернівецьких ЗМІ. Був добровольцем, до війська пішов у перший день повномасштабного вторгнення. Служив стрільцем у 92-му батальйоні 107-ї окремої бригади сил Територіальної оборони ЗСУ. Життя 35-річного захисника з позивним Марвел обірвалося 15 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. “Для нас це непоправна втрата, біль який ніколи не загоїться”, – каже Олександра.
Тимчасово без головних редакторів
Наприкінці вересня минулого року тимчасово зупинив свою діяльність інформаційний портал BukNews через мобілізацію до Збройних сил України засновника і головного редактора Юрія Чорнея. Він – єдиний журналіст, який там працював. З початку повномасштабного вторгнення до лав ЗСУ вступив і головний редактор міської газети “Чернівці” Роман Клим і через це видання тимчасово призупинило свою діяльність. Відтак в світ почали виходити поодинокі випуски газети. Однак передплату видання не змогло відновити через відсутність стабільного фінансування, яким до війни, зокрема, займався редактор Роман Клим. З початку 2025 року припинять передплатну діяльність й районні газети “Хотинські вісті” та “Рідне слово”. Причини такого рішення: відсутність фінансів, низька передплата та невчасна доставка газет до передплатників.
Приклади відновлення
Відновити видання непросто, але можливо. Приклад цьому – гіперлокальний ресурс великої громади на Буковині “Район-Інфо”. Після повномасштабного вторгнення, з 26 лютого 2022-го року, власник медіа та головний редактор Андрій Романцов став на захист України в складі ЗСУ. Газета на той час уже припинила друк, сайт частково працював, рекламодавці пішли. "Район-Інфо" залишився без будь-якого фінансового забезпечення, як і працівники медіа, які змушені були шукати іншу роботу.
З вересня 2023 року Андрія звільнили із ЗСУ через хворобу. Тепер журналіст відновлює роботу інформаційного видання "Район-Інфо", знаходить рекламодавців та інформує читачів про головні події в громаді.
Два з половиною роки тому команда медійників інформаційного новинного сайту міста Слов'янськ "6262" вимушена була залишити рідне місто та виїхати з Донеччини до Чернівців. Директорка медіанапряму ГО “Має Сенс” Олександра Пилипенко, куди входять сайт Чернівців “0372” та сайт Словʼянська “6262”, розповіла, що перед повномасштабним вторгненням команда розуміла: небезпека зовсім поруч та, можливо, виникне потреба в переїзді. Коли ситуація почала погіршуватися медійники вирішили виїхати й для релокації обрали Чернівці. Тут же створили й нове видання “0372”, яке наразі є одним із найвідвідуваніших інформаційних ресурсів Чернівців.
Кадри у чернівецьких медіа
Протягом майже трьох років повномасштабної війни кадрове забезпечення чернівецьких медіа потребує спеціалістів. Головна редакторка Суспільного Чернівці Алла Подлєсна розповідає, що плин кадрів є передусім через зарплатню, яка тривалий час не змінюється.
“Зараз у нас є повносправна редакція. Деяку роботу, (яку раніше виконували чоловіки, яких мобілізували, - примітка авт.) взяли на себе жінки – є монтажерки, фотографки; кореспондентки вчаться знімати на айфон про всяк випадок, й іноді використовуємо ці кадри”, – каже головна редакторка.
Редакторка відділу новин “Молодого буковинця” Людмила Осадчук зауважує, що редакція загалом укомплектована. “До нас приходять нові люди, зокрема, студенти. Дуже втішені, що “Молодий буковинець” залишається молодим. Звісно, є досвідчені медійники, які допомагають, навчають, і якби у колективі було ще кілька людей, це було б добре. Але я не можу сказати, що в нас криза. Ми справляємося і дякуємо тим, хто до нас приєднався за ці роки”, – розповідає журналістка.
Доступ до інформації та недостатня комунікація Чернівецької ОВА
Залишається проблемою комунікація Чернівецької ОВА з журналістами.
Головна редакторка Суспільного Чернівці Алла Подлєсна зазначає, що комунікація з владою не завжди проста. “Я не вважаю, що причина у війні. Причина у тому, що така політика влади, особливо ОВА, яка комунікує фактично лише через запити. Водночас немає жодних пресконференцій голови, на яких можна запитати те, що турбує людей і є проблемним. Усі пресконференції переважно на теми, потрібні владі, а поставити інші запитання не дають. Також нам не вдалось запросити голову ОВА на інтервʼю через наше небажання узгоджувати питання перед зйомкою”, – розповідає редакторка.
Руслан Запаранюк вкрай рідко дає пресконференції й переважно комунікує з громадськістю через свій фейсбук-акаунт.
З міською радою Чернівців та громадами, каже Алла Подлєсна, також журналісти іноді комунікують запитами, але все ж відчувається більша відповідальність щодо публічності, можливо через виборність посад. Тому проблем не виникає. “Наприклад, поставити запитання міському голові Чернівців можна щомісяця й загалом реально домовитись про коментарі начальників управлінь та департаментів. З громадами – є прямий звʼязок до очільників. Якщо тема проблемна – домовитись важче, але можливо”, – говорить Алла Подлєсна.
Головна редакторка медіаплатформи “Шпальта” Ольга Максимюк відзначає, що і під час ковіду, і після повномасштабного вторгнення Сергій Осачук, який на той момент був головою Чернівецької ОВА, проводив часто брифінги для журналістів. Нинішній голова ОВА Руслан Запаранюк менше комунікує з журналістами. “У команді Запаранюка є окремі посадовці, які комунікують особисто з журналістами й дають коментарі відразу, та здебільшого, відповіді на наші запитання можна отримати лише через пресслужбу. Та це не завжди оперативно, адже є теми, які потребують термінової реакції”, – каже Ольга.
Редакторка відділу новин “Молодого буковинця” Людмила Осадчук зауважує, що за час повномасштабного вторгнення журналісти почали більше надсилати інформаційних запитів. Неодноразово медійники стикалися з ситуаціями, коли посадовці у відповіді на запит не надавали відповіді, посилаючись на інформацію з обмеженим доступом.
“Були випадки, коли ми намагалися доводити, що це не інформація з обмеженим доступом. З нами тоді погоджувалися й повторно надавали відповідь. Наприклад, ми просили надати прізвища голів МСЕКів, а у Департаменті охорони здоров'я зазначили, що це інформація з обмеженим доступом. Ми законодавчо пояснили, що це не так і, зрештою, отримали відповідь на свої питання. Також у Чернівецькій ОВА відмовилися надати нам повний перелік критично важливих підприємств. Аргументували також тим, що це інформація з обмеженим доступом для службового користування. Водночас ми часто чуємо, що не всі підприємства, які визнали критично важливими такими є”, – зауважує Людмила Осадчук.
Медіабаза: розвиток та підтримка поруч
У серпні цього року Інститут масової інформації відкрив нові медіабази – в Словʼянську та Чернівцях. Медіабаза Словʼянськ і Медіабаза Чернівці реалізуються ІМІ в партнерстві з ГО “Має Сенс”. Як розповіла комунікаційниця “Медіабази Чернівці” Анна Соцька, нові медіабази вже стали важливими майданчиками для підтримки та розвитку журналістів і медіа.
“Ми зосереджуємося на створенні безпечних умов для роботи, організації спеціалізованих тренінгів та сприянні обміну досвідом, що допомагає медійникам зберігати високі стандарти професійності навіть у складних умовах. У Чернівцях наші тренінги вже відвідали 64 учасники. Серед останніх успішних кейсів – співпраця з освітнім центром “Накипіло”, який навчав журналістів з різних міст відеозйомці у стінах нашого хабу. Крім того, ми готові підтримувати колег технічним забезпеченням, надаючи дял роботи відеокамери та інше необхідне обладнання”, – коментує медійниця.
За час повномасштабної війни медійний простір Буковини змушений був шукати можливості для розвитку, для життя та інформування своїх читачів. Журналісти професійно працюють у непростих реаліях та розвивають свої медіа. Не всі видання можуть втриматися на плаву і їм особливо потрібна підтримка, зокрема грантова.
Сподіваємося, що другої тисячі днів не буде і в затишних редакціях при зустрічі ми зможемо говорити про відновлення роботи видань та створення нових. Без війни, випробувань та втрат.
Написання цього блогу стало можливим за допомогою підтримці американського народу, що було надано через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є відповідною ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.
Джерело: CvNews