18 листопада 1932 року: як радянська влада запроваджувала «чорні дошки» для посилення Голодомору в Україні
18 листопада 1932 року Політбюро ЦК КП(б)У за вказівкою з Москви ухвалило постанову «Про посилення заходів з хлібозаготівлі». Документ визначив механізми примусового вилучення зерна та продовольства в українських селян. Серед них — створення «буксирних бригад», запровадження натуральних штрафів і занесення населених пунктів на «чорні дошки». Про це пише Український інститут національної пам’яті.
Як запроваджували примусове вилучення продовольства
Постановою передбачили мобілізацію комуністів для виконання планів хлібозаготівлі. У селах створювали «буксирні бригади» з комуністичних активістів і комсомольців. Вони проводили обшуки в селянських господарствах і вилучали продовольство.
Також запровадили натуральні штрафи — покарання у вигляді конфіскації інших продуктів харчування за невиконання планів здачі зерна.
Ще одним інструментом стали «чорні дошки». До таких списків вносили села та колгоспи, які не виконували плани хлібозаготівлі. Це означало економічну блокаду та посилене вилучення продовольства.
Окремою постановою того ж дня Політбюро доручило спецслужбам провести операцію з «ліквідації кулацьких і петлюрівських гнізд».
Обшуки та репресії охопили сотні населених пунктів
За інформацією УІНП, ці рішення стали наслідком роботи спеціальної групи з Москви на чолі з тодішнім головою уряду СРСР В’ячеславом Молотовим. Наприкінці жовтня 1932 року її направили в Україну нібито для посилення хлібозаготівель.
Уже 22 листопада чекісти звернулися до партійного керівництва з проханням затвердити план операції «з нанесення оперативного удару по класовому ворогу», яка мала охопити 243 райони України.
До початку грудня рішеннями обласних органів влади та партійних структур понад 400 населених пунктів і колгоспів внесли до місцевих «чорних дощок». А 6 грудня спеціальною постановою створили єдину республіканську «чорну дошку», до якої включили шість великих сіл із різних областей.
Під час обшуків у селян вилучали не лише зерно, а й худобу, картоплю та інші запаси їжі. Реальна влада в селах переходила до уповноважених із хлібозаготівель, які прибували з районних та обласних центрів або промислових міст.
Як працювали «буксирні бригади»
Постанова передбачала створення до 1 грудня 1932 року 1100 «буксирних бригад». Згодом їхня кількість зросла.
Про методи їхньої роботи свідчить лист дописувача із села Краснопілля тодішньої Одеської області, надісланий у грудні 1932 року до редакції газети «Радянське село».
«Ця бригада ходить попід хатами і бере, що в кого хоче, і де діває — невідомо. Є випадки, що забирають хліб, скільки є, а як не даєш з хати, то арештують і забирають все майно», — йшлося у листі.
Автор також повідомляв про побиття селян, вибивання дверей і вилучення продуктів із погребів.
За оцінкою Українського інституту національної пам’яті, ухвалені 18 листопада 1932 року рішення стали одним із механізмів створення в Україні умов, несумісних із життям. Унаслідок штучного голоду до літа 1933 року загинули мільйони українців.
Останні новини:
- Від «Моя душа» до «РЕТРОспективи»: Lyuda Bielousova 22 листопада у Чернівцях заспіває найкращі хіти і нові релізи
- Понад 36 мільйонів гривень спрямують на посилення протиповітряної оборони на Буковині
- У Чернівцях викрили реабілітаційний центр, де експлуатували пацієнтів: у закладі перебували 29 людей
- На Буковині шахраї виманили у чернівчанки 20 тисяч гривень через зламаний акаунт її колишнього чоловіка