Бібліотекарка у гірському селі Яблуниця на Буковині Параска Пилипко носить книги маломобільним односельцям. Серед них – 92-річна Євгенія, яка любить жіночі романи й читає до сотні книг на рік. Їй бібліотекарка навідує понад 20 років.
Ще одна читачка — 88-річна переселенка із Запоріжжя Галина, яка живе у селі четвертий рік. Вдома жінка мала власну бібліотеку, зараз – обирає літературу, яку їй приносить бібліотекарка.
У 88 років читає книги та газети
Переселенка із Запоріжжя Галина Рикова евакуювалася на Буковину на початку повномасштабного вторгнення. Тут не тільки читає книги з місцевої бібліотеки, а також щомісяця купує газети. Каже, перечитує їх, а потім пакує в ящик, аби колись повезти із собою додому та розповісти подругам.
“Усе вже в житті бачила. Дитиною двічі пережила голод — у 1933 і в 1947 роках. І завжди читала книжки. Бо якщо не будеш вдумуватися, не будеш читати газети, то не буде твій кругозір працювати – ти просто існуватимеш. Пішов – і все. А треба жити”, — розповідає Галина.
“Скільки себе пам’ятаю — стільки й читаю”
Ще одна читачка бібліотеки – місцева пенсіонерка Євгенія Гонтар. Через стан здоров’я жінка частково втратила мобільність, тож сама піти за новими книгами не може.
“Шити вже не можу, бо пальці терпнуть. І ходити не можу – тільки по хаті. Книжки — це єдине щастя для мене. Дай Боже, здоровʼя Парасці Танасіївні, вона мені приносить книги, рятує мене”, — ділиться Євгенія.
Щороку Євгенія читає до ста книг. Серед них – історичні романи та детективи, а нещодавно полюбила жіночі романи. Водночас не любить фантастику.
“Такі книжки, які серйозні, то люблю. Краще, аби люди читали трохи. Як читаєш якусь закордонну книгу, то дізнаєшся, як там люди жили, як там було, які звичаї та правила. І порівнюєш, як ми живемо. Воно так веселіше йде,” — каже Євгенія.
“Маю донести книгу до читача”
Бібліотекарка Параска Пилипко почала працювати в бібліотеці села Яблуниця після закінчення навчання в училищі. Каже, це гірська місцевість, куди не їздять автобуси. Деякі книги зберігають на пунктах видачі, до яких люди з хуторів долають від восьми до майже 20 кілометрів.
За словами Параски, наразі бібліотека села Яблуниця обслуговує майже 430 читачів. Найбільша частина з них – учні початкової школи та студенти. Потім — пенсіонери.
“Основна мета бібліотекаря — донести книгу до читача. Люди раніше працювали, а зараз – немічні вдома. Їм приємно, коли я їх відвідую з книгами. Завжди питають, що нового є почитати. Коли заходжу до своїх читачок додому, а вони чимось зайняті, то миють руки і зразу беруться до книжки, для них це щось святе, цінують книжку”, — розповідає Параска Пилипко.
