Не перестає дивувати: «Я за спеціальністю психолог. Тому вважаю, що дитині все має бути в кайф. Їй не потрібна вища математика, чи інші науки, головне, щоб було цікаво! У мене до школи три вимоги: щоб забирали з-під дому (довезення, або, по-модньому, трансфер), триразове харчування, і всякі активності після уроків!» – «а де ж тут школа?» – «мене не цікавить навчання, я маю інші пріоритети, зараз в світі керують технології»…..
Маю запитання до «надсучасних» батьків, тих, котрі за «ніхрєнанероблення»: з якого дива ви вирішили, що ваша дитина розвивається, розумнішає, дорослішає, якщо нічого не вивчає? без подразників? Що саме сприяє розвитку? Кількість прожитих днів? Тік-ток з ютубом? Розмови з однолітками про «всяку дічь»? Ааааааа, Спілкування з дорослими/батьками! Це мало б якийсь сенс, якби не… Ось вам ще материнська цитата: «ну, ми не говорим з нею англійською, чи про фізику, історію і географію! Ми спілкуємся на дорослі теми». Які дорослі теми? Про «пиво-баби-папіроси»? Що є дорослішого за історію і географію?
Перегляньте також:
- На Буковині рішення про формат навчання ухвалюватимуть на місцях з урахуванням енергетичної ситуації
- У селі Зруб-Комарівці на Буковині через вибух саморобного котла травмувалися двоє дітей
Ще один «народний експерт з усіх питань» стверджує, що краще дітей навчити пришивати ґудзики, ніж вивчати фракійську державу. На моєму рівні розвитку, панове, я значно частіше спілкуюся про Одринське царство (фракійська держава), аніж пришиваю ґудзики (ніколи). Якщо ви стартово готуєте дітей до примітивного рівня розвитку, ну, так, ґудзики, цвяхи і «шось таке про ІТ» – та й вистачить! На мою нескромну думку, добре б готувати до життя на вершині піраміди харчового ланцюга, і навіть, якщо ваш нащадок з якихось причин не подолає першу ланку того ланцюга, у нього буде яскравіше і кольоровіше сприйняття світу! Життя буде цікавіше, ферштейн?
Ваша дитина росте від шести до сімнадцяти років, не звертає уваги на шкільну програму, бо то все не потрібне і не корисне (ви таке розказуєте, не я ж)…. то…що саме розвиває дитину? Час, проведений в телефоні? Те, що «сучасні діти – вони такі «інші», не подібні, краще розвинені з народження і шось там …. краще сприймають»?…тобто, розвиває потенціал, закладений в «технологіях», якщо простіше, телефон в руках і «вроджені якості сучасних дітей»?!
Позашкільні активності? Тобто, «кружок мягкой ігрушкі» (хоч 7д моделюванням назвіть) розвиває, а порівняння дробів – ні? Той, хто не годен розібратися з дробами, звісно, голосує за те, що вони – не розвивають так, як Тік-ток.
У восьмому класі дитина читає зі швидкістю равлика, а мама, така: «вона не любить читати…ніколи не читала…». Серйозно? А, пардон! То ж не можна оцінювати швидкість читання, як я смію прирівнювати темп до равлика! Зараз набіжать коментатори: «ображаєєєєєє! Як смієєєєєє! Хам! Педагог має бути…якийсь там…і ніколи не згадувати нічию мать!»
«Ми не підемо до вашої школи, бо у вас треба вчитися»….перепрошую, але «га»? В найгірших кошмарах не могло б привидітися, що школа, яка прямо навчає дітей, може вважатися поганою!
Кожного дня, як дитина в школі працює над законами фізики, сполуками з хіміі, відношеннями з алгебри і рисами характеру з літератури, ії спосіб мислення покращується, інтелект розвивається! І навпаки, щоразу, як ви залишаєте дитя в хаті, бо «шось воно дуже виснажилось після гуртків» (як можна бути таким клінічним ідіотом? Я чув цю фразу наживо!), ваша дитина деградує. Чим більше днів сидить вдома – тим вищий відсоток деградації!
Деградація – це, якщо ви не розмовляєте іноземною, котру знали, тож поволі втрачаєте рівень, не сідаєте за музичний інструмент – і рівень володіння погіршується! (Одна поправка! Якщо дитина «замість школи» прочитує 100-200 сторінок тексту за день, рівень розвитку підвищується!)
Ось вам приблизна модель розвитку, від нуля до вісімнадцяти:
Новонароджене дитя навчається щосекунди! Для нього все нове: мама, сонце, молоко, пляшка пива на столі, гумовий динозаврик. Це прикладний розвиток! З дитиною розмовляють (про динозавриків…або про пиво), і воно отримує…ні, не первинні знання, а розвиток!
Памʼятаю, як колись баби казали: «яка мудра дитина, всьо знає, показує на лампочку і каже «сьььььь», то тих немовлят так компетенціям навчали! Мій син на лампочку не показував, зате швидко почав розмовляти повними реченнями, поки в тих бабів «мудрі діти» далі на лямпочку показували.
Потім, як дитина чітко відрізняє яблуко від груші, і знає різні види динозаврів (чи десяток сортів пива), прикладний розвиток «що це» перестає діяти! Необхідні багаторівневі навантаження на мозок: скласти якісь закарлюки докупи, щоб вийшли слова, зрозуміти взаємодію цифр між собою. І….чим далі в ліс, тим…(продовження знаєте? «…тим грубші партизани»!) Чим складніші завдання отримує мозок, том краще він розвивається! Ясно, вам, жертви цивілізації?
Подумайте про це, перш, ніж перемкнетеся на свої лівацькі фантазії про «всьогодосяганнячерезнічогонероблення»…
