Культуру і традиції, які повʼязані з великодніми обрядовими хлібами на Буковині, внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Тепер місцеві громади, яких стосується елемент спадщини, мають взяти до уваги рекомендації щодо його охорони, які розробила експертна рада.
Про це йдеться на сайті Міністерства культури України.
Перегляньте також:
- На Буковині рятувальники ліквідували три пожежі у житлових будинках
- У Чернівцях пожежа виникла в одній із аптек
Упродовж кількох років директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк разом із командою центру працювали над тим, аби внести традицію приготування та звичаїв, які стосуються обрядових великодніх хлібів, що збереглися у Чернівецькій області.
“Це цілий пласт культури. Я особисто його досліджував віддавна і сам є носієм. Кілька останніх років збирали інформацію про це. Коли ми організовували захід “Христос Воскрес – Воскресне Україна”, то побачили, що ці традиції живі”, – розповів Суспільному етнограф.
За словами Шкрібляка, у Чернівецькій області багато традицій переплетені завдяки тому, що тут живуть румуни, поляки, німці, а також старообрядці.
На території Буковинської Гуцульщини збереглися три види пасхального обрядового хліба: темний, білий та жовтий.
Великодні обрядові хлібини, які випікають у Чернівецькій області. Фото надав Микола Шкрібляк – з архіву Наталії Мазурик – Дубівці, Кіцманщина
“Кукуц” – “темний” хліб. Це солений пісний хліб-коржик. Його присвячували землі-годувальниці. “Кукуци” пекли для дітей через традицію ходити “у кукуци”. У четвер перед Великоднем, який називають “Чистий Четвер”, обходили родичів і сусідів, а ті в подарунок “вогникам” (так називали дітей-передвісників Великодня) давали коржики-кукуци, а також писанку, солодощі тощо. На Путильщині, Косівщині, Верховинщині цю традицію знають досі.
“Цю традицію у радянський період страшенно висміювали. У школі малювали колючки, щоби з дітей зробити посміховисько. Таким чином цю традицію забороняли. Дуже добре, що ця архаїчна і дохристиянська традиція ще подекуди таки збереглася. Ми повинні про це говорити, що воно живе”, – каже Микола Шкрібляк.
“Рогата паска” – це білий великодній хліб, який прикрашають хлібними фігурками-символами із сонячним хрестом посередині. Наприклад, “роги” – знак сонячного хреста, зозульки — пташки навколо нього, шишечки та “курунка” – насічка з тіста.
“Традиційно таку паску випікали у четвер перед Пасхою. У кожен елемент, який робили з тіста, вкладали глибоку символіку. У кожній сімʼї, навіть найскромнішій, намагалися спекти цілу піч пасок. Вони могли бути і солодкими, і солоними”, – говорить етнограф.
“Рогата паска”, яку виготовляють у Чернівецькій області. Фото надав Микола Шкрібляк – з архіву Валентини Янко – Дорошівці, Заставнівщина
На Гуцульщині перша паска, яку ставили у піч, називалася “дорою”. Вона відрізнялася розмірами — була найбільшою, до 60 сантиметрів в діаметрі. На ній був тільки хрест. Таку паску несли святити до церкви. Раніше коли “дору” ставили у піч, хатні парубки на ґанку салютували — стріляли з рушниць.
Жовта солодка паска з “білими головами” поширена у рівнинних районах Буковини. Цей хліб присвячували сонцю.
Зверху таку паску поливали “ситою” — міцною поливою на цукровій основі та кольоровим обвареним фарбованим пшоном. Згодом його замінили кондитерською соломкою.
“Десь їх робили так, щоби вони нагадували грибочки такі. Так тісто виходило за бляшки, а зверху вони були запечені коричневі. Подекуди їх присипали цукровою пудрою. Багато джерел свідчать, що у Чернівцях була така білоголова паска. Нам кажуть, що це привнесли з російської культури, але ні – насправді це міська традиція”, – каже Микола Шкрібляк.
Цей різновид паски випікають на коржі-основі, який називають “підлогою”. Зверху на корж кладуть “вінок” — тонкий калач, сплетений джгутом, а всередину ставлять сирну солону чи солодку масу — сир з яйцем, а також цукор або сіль. Вона дуже добре рум’яниться, за що її також називають “сонечко у віночку”.
“Ця сирна паска, яка на сьогодні побутує на всій території нашої області, все таки притаманна більше для румунської та молдавської традицій”, — розповідає Микола Шкрібляк.
У старообрядців, які проживають невеликою громадою на Буковині, печуть триярусну паску. Її ще називають липован. Її майже не прикрашають зверху, а у тісто додають сухий виноград. Вона складається з кількох ярусів.
Наразі до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України внесли девʼять елементів з Чернівецької області і ще шість елементів внесли разом з представниками з інших областей.
