Першого квітня у Чернівцях відбудеться засідання апеляційного суду, яке може визначити майбутнє Свято-Духівського кафедрального собору. Раніше суд першої інстанції зобов’язав передати храм Православній церкві України (ПЦУ), проте Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП) оскаржує рішення та продовжує там проводити богослужіння.
Що передувало юридичній суперечці
Конфлікт навколо собору триває з 2025 року. Наприкінці вересня парафія ПЦУ подала позов проти парафії УПЦ МП, стверджуючи, що останні безпідставно користуються майном собору, включно з храмом, вбиральнею, готелем та котельнею. Суд підтвердив, що право власності належить ПЦУ та зобов’язав УПЦ МП звільнити приміщення.
Перегляньте також:
- На Буковині судитимуть священника московського патріархату, який переправляв ухилянтів
- На Буковині досі 289 церков мають російський слід
Паралельно парафія УПЦ МП оскаржила державну реєстрацію майна собору, заявляючи про порушення процедур. Однак Адміністративний суд відхилив позов, зазначивши, що державний реєстратор діяв у межах закону.
Що означає рішення апеляційного суду
Адвокат Іван Захарчук пояснює: якщо апеляцію відхилять, рішення суду першої інстанції набуде законної сили, і ПЦУ зможе звернутися до виконавчої служби для примусового виконання рішення. Водночас УПЦ МП зможе подати скаргу до Верховного Суду, що може призупинити виконання. Якщо ж апеляцію задовольнять, ПЦУ доведеться подавати новий позов.
Питання почергових богослужінь залишається дискусійним. Митрополит УПЦ МП Мелетій зазначив, що циркуляри патріарха Онуфрія не благословляють почергові служби. ПЦУ також не підтримує подібний варіант, вважаючи, що собор має належати народу та Православній церкві України.
Політичний контекст конфлікту
Релігієзнавець Олександр Бродецький наголошує, що протистояння має політичний підтекст. УПЦ МП зберігає зв’язки з Російською православною церквою, що викликає напруження в Україні, особливо під час війни. Частина конфлікту зумовлена анафемою, яку Москва колись наклала на українських єпископів.
Історія Свято-Духівського собору
Собор, заснований у 1844 році, є першою кам’яною православною святинею Чернівців. Він пережив зміни влади, війни, радянську окупацію та антицерковну кампанію, під час якої храм використовували для виставок. Богослужіння відновили лише у 1989 році, а УПЦ МП отримала контроль над собором у 1990 році. У лютому 2025 року частина парафіян перейшла до ПЦУ, що й стало приводом для нинішніх судових суперечок.
Події довкола собору у 2025 році
Після зборів у лютому 2025 року парафіяни УПЦ МП влаштували цілодобове молитовне стояння, побоюючись “штурму” храму. У червні виникли сутички між парафіянами двох церков: декілька сотень людей намагалися прорватися до собору, поліція застосовувала сльозогінний газ, а всередині храму розпилювали вогнегасники. Під час конфлікту постраждали кілька людей, відкрито кримінальні провадження.
Питання громадянства та санкцій
Предстоятелі УПЦ МП, зокрема митрополит Мелетій та Онуфрій, піддавалися перевіркам на предмет подвійного громадянства та зв’язків із РПЦ. Президент Зеленський припинив громадянство Онуфрію та Мелетію, а проти останнього запроваджено п’ятирічні санкції. УПЦ МП не визнає висновки влади щодо афілійованості з Росією.
Підсумок
Апеляційне засідання 1 квітня може стати ключовим у визначенні майбутнього Свято-Духівського кафедрального собору. Храм, який є головною православною святинею Буковини, вже більше року перебуває у центрі релігійного та політичного протистояння між ПЦУ та УПЦ МП.
Якщо апеляцію відхилять, ПЦУ отримає законне право користуватися собором, а виконавча служба зможе реалізувати передачу примусово. У протилежному випадку конфлікт може затягнутися на невизначений термін.
