Цієї осені російська армія змінила тактику: замість масованих атак по всій країні вона сконцентрувалася на цілеспрямованих ударах по енергетичній інфраструктурі окремих регіонів. Такі точкові дії суттєво ускладнюють роботу протиповітряної оборони — системи ППО вимушені реагувати на десятки малих, але координованих загроз.
Атака 10 жовтня стала однією з найпотужніших від початку року: по об’єктах генерації було спрямовано сотні дронів і ракет. Під ударом опинилися теплові та гідроелектростанції, а також ТЕЦ, що забезпечують цілі міста теплом. Від початку жовтня ворог регулярно б’є по північних областях — насамперед Полтавщині, Чернігівщині та Сумщині.
Перегляньте також:
- На Буковині енергосистема працює стабільно, – обленерго
- Підпали, вибухи та збір даних: як працюють диверсанти на Буковині та як їх карають
Це не лише випробування для інженерів, а й спроба Кремля повторити сценарій “зими без світла”, який не спрацював минулого року.
Відновлення під вогнем
На підстанціях і ТЕС знову цілодобово працюють ремонтні бригади. Інженери латали мережі ще від весняних атак, а тепер — готуються до нової хвилі обстрілів. Як розповідає один із працівників енергетичної компанії: “Кожен кіловат зараз — це оборона. Якщо зупинимося ми, зупиниться країна.”
Попри постійні ризики, енергосистема України залишається стабільною, хоча частина потужностей працює “на межі”. Згідно з даними уряду, у вересні-жовтні було відновлено понад 80% пошкоджених енергооб’єктів, однак їхня вразливість залишається високою.
Зростання споживання — головний виклик зими
З настанням холодів споживання електроенергії традиційно збільшується на 25–30%. У квартирах працюють обігрівачі, у школах запускають котельні, у промисловості — додаткові генератори.
При цьому альтернативна генерація (сонячна та вітрова) взимку суттєво знижується — хмарність, короткий день і погодні умови обмежують її ефективність.
Це створює дефіцит балансу потужностей, особливо у вечірні пікові години. “Укренерго” попереджає, що навіть у сприятливому сценарії можливі тимчасові відключення світла — насамперед у регіонах, де пошкоджені лінії передачі або відсутній резерв.
Газова війна: другий фронт енергетики
Паралельно Росія активізувала атаки на газову інфраструктуру. Наймасовіший удар відбувся 3 жовтня, коли ворог випустив майже сотню дронів і ракет по родовищах на Харківщині та Полтавщині.
Агентство Bloomberg повідомило, що Україна втратила близько 60% газовидобутку, але експерти спростовують ці цифри.
Енергетик Геннадій Рябцев пояснює:
“Частину видобутку зупинили через безпеку. Не можна запускати об’єкт, поки його не перевірили — там можуть залишатися боєприпаси.”
За оцінками фахівців, Україна може вийти на 40–45 млн кубів видобутку на добу, якщо нові удари не зруйнують інфраструктуру.
Наразі у сховищах накопичено понад 13 млрд кубів газу, чого має вистачити на опалювальний сезон за нормальної зими. Але через постійні атаки уряд вже збільшує імпорт блакитного палива на третину, щоб гарантувати безперебійне постачання.
Захист енергетики: три рівні оборони
Україна інвестує мільярди у фізичний захист енергооб’єктів. За інформацією профільних структур, існує три рівні оборони:
Базовий — габіони, мішки з піском, що захищають від уламків.
Посилений — бетонні укриття, здатні витримати влучання дрона.
Капітальний — масивні конструкції, які можуть уберегти трансформатори навіть від ракетного удару.
Втім, як зазначає Рябцев: “Захист усіх об’єктів найвищим рівнем — неможливий. Жодна країна не має таких ресурсів. Треба концентруватися на найважливішому.”
Деякі експерти критикують уряд за те, що частина проектів захисту розрахована аж до 2027 року — мовляв, ресурси потрібно перенаправити на поточну зиму, а не на віддалені стратегії.
Що кажуть прогнози
В уряді готують кілька сценаріїв проходження зими.
Оптимістичний: відновлені потужності, лагідна погода, ефективна робота ППО — тоді можливі лише короткочасні відключення.
Помірний: регулярні атаки, холодна зима — дефіцит енергії до 20%, локальні проблеми з газом.
Кризовий: масштабні обстріли, серйозні пошкодження генерації — тоді відключення можуть бути тривалими, а імпорт газу доведеться збільшити удвічі.
Наразі офіційні структури оцінюють ситуацію як контрольовану, але напружену.
Світло всупереч темряві
Кожна нова нічна тривога — це не лише військова загроза, а й виклик для всієї енергосистеми.
Попри обстріли, Україна доводить, що здатна тримати енергетичний фронт. Після кожного удару знову вмикаються лампи, запускаються котельні, оживають трансформатори.
Тому головна ставка цієї зими — гнучкість і стійкість, а не абсолютна безпека. І поки світло повертається після кожного вибуху — країна стоїть.
