Центральні квартири Чернівців майже на 40% збудовані так званими хрущовками. Їх зводили наприкінці 50-х на початку 60-х років, як економне житло. Термін експлуатації більшості цих будинків уже минув.
Суспільне Чернівці запитало думку мешканців, працівників комунальних служб та архітектора про те, в якому стані зараз і скільки часу чернівчани зможуть жити в таких будинках.
“Моє життя пройшло тут”
У двокімнатній хрущовці в центрі Чернівців Орися Косяк живе майже 50 років, квартиру чоловік отримав, як військовий. За її словами, будинок добре зберігся.
“Я звикла і звідси вже нікуди не піду. Цей будинок дуже міцний, він ніде не тріснув за ці роки. Труби в квартирі змінював покійний чоловік, а ремонт син зробив своїми руками”, — говорить Орися Косяк.
Наразі в будинку Орисі управлінська компанія замінює труби центрального теплопостачання. За словами слюсара-сантехніка Миколи Андріюка, використовують сучасні труби, які краще витримують холод та не забиваються.
“Ми замінюємо лежаки центрального опалення, підключаємо їх до стояків з новими трубами, які менше тріскають від холоду, ніж металеві”, — говорить Андріюк.
Будинки зберегли конструктивну цілісність
Управлінська компанія “Містосервіс” у Чернівцях обслуговує майже 440 житлових будинків, з яких майже 80 – хрущовки. За словами керівника Романа Никифорука, хоч хрущовки наразі не відповідають сучасним вимогам енергоефективності, однак найбільше проблем — з мережами.
“Це типові проблеми, як для більшості будинків, які до цього часу погано обслуговувалися або недостатньо утримувалися. Це мережі центрального теплопостачання, водопостачання, водовідведення, електричні мережі”, — говорить Роман Никифорук.
За словами Романа Никифорука, в цих будинках добре зберігаються конструктивні елементи, тобто нічого не відпадає та не тріскає. Водночас на заміну мереж у всіх хрущовках загалом потрібно витратити від трьох до п’яти років.
“Тільки після заміни мереж можна утеплювати будинки, замінювати вікна та двері в під’їздах. Так поступово продовжувати терміни експлуатації. Складність в тому, що всі комунікації проходять під приватною власністю, фактично проходять в підлозі житлової квартири, де зазвичай на першому поверсі комерційні приміщення”, — каже Роман Никифорук.
“Ці хрущовки вже вижили себе”
Жителька хрущовки Піонія Пінчук вважає, що хрущовки мають більше недоліків, ніж переваг. За її словами, у таких будинках погана звукоізоляція, часто виникають проблеми з комунікаціями в підвалі, а планування квартир не зручне для великих родин.
“Ці хрущовки вже себе вижили, вони вже вийшли з усього, з експлуатації та зручностей. Стіни дуже тонкі, чути все, що за стіною роблять: чи ремонт, чи там сваряться, чи ще щось. Їх треба зносити і ставити новобудови”, — вважає жінка.
“Не можемо все зруйнувати”
Хрущовками почали забудовувати квартали Чернівців на південь від історичного центру у 50-х — початку 60-х років минулого століття, розповідає архітектор Анатолій Довганюк. За його словами, будівництво відбувалося в декілька етапів, кожен мав свої особливості — зокрема у плануванні та виборі будівельних матеріалів.
“Починаючи від 56-го року генпланом було закладено будівництво кварталів з цими хрущовками. Потім в 64-му вони були нанесені, і далі вже стартували чешки та київки”, — говорить архітектор Анатолій Довганюк.
Архітектор вважає, що більшість чернівецьких хрущовок можуть залишитися безпечними для проживання ще кілька десятиліть, якщо регулярно перевіряти їх технічний стан. За його словами, у таких будинках слід регулярно перевіряти стіни, перекриття та не зносити несучі конструкції.
Під час забудови міста враховували, як будинки будуть розташовані відносно сонця. Адже це також впливає на термін експлуатації будівлі — добре освітлені будинки швидше висихають після дощу чи сирості.
“Будівля нагрівається, вона висихає, якщо було десь замокання, воно висихає. Десь може бути замокання, конденсат, і після маємо аварійну будівлю”, — каже Анатолій Довганюк.
Архітектор вважає, що частину хрущовок можна відновити. Такий підхід використовують у Німеччині, де будинки радянського періоду добудовують або оновлюють.
“Таку практику можна запроваджувати в Чернівцях, щоб не зносити хрущовки”, — каже Довганюк.
“Австрійську архітектуру ми теж не можемо зруйнувати, тому що там є свої моменти. В хрущовках залізобетонні плити, збірне перекриття, їхня міцність доволі висока та в більшості будівель дерев’яне перекриття”, — говорить архітектор.
За його словами, якщо вчасно ремонтувати та обстежувати такі будинки, то термін експлуатації більшості хрущовок можна продовжити до ста років.
