У Ратуші не вщухають конфлікти та скандали між Олексієм Каспруком і депутатами. Сьогодні ми проаналізуємо наслідки, до яких вони можуть призвести. Почнемо з погроз однопартійця чернівецького міського голови, народного депутата України Максима Бурбака, обраного від хотинського мажоритарного виборчого округу, добитися дострокового припинення повноважень Чернівецької міської ради.

Народний обранець не заспокоївся після розгляду і залишення без задоволення профільним парламентським комітетом подання чернівецького голови Олексія Каспрука про призначення позачергових виборів міської ради. Днями Максим Бурбак черговий раз закликав своїх колег по парламенту достроково припинити повноваження Чернівецької міської ради, не вдаючись до обгрунтування підстав, передбачених чинним законодавством. Прикро, коли народний депутат діє всупереч чинних законів, які приймає Верховна Рада України, де він має честь працювати.

Автору вже доводилося не раз публічно роз’яснювати, що внаслідок проведеної «псевдореформи» правоохоронної системи і позбавлення органів прокуратури функції нагляду за додержанням і правильним застосуванням законодавства у діяльності органів місцевового самоврядування стало неможливим застосування пункту 1 частини першої статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою передбачена одна із можливих підстав дострокового припинення повноважень міської ради. Йдеться про випадки, коли рада прийняла рішення з порушенням Конституції України, законів, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність із законом.

Прошу звернути увагу на виділені жирним курсивом слова. У цій нормі закону мається на увазі не будь-яке незаконне рішення міської ради, яке оскаржується у суді і скасовується судом, а лише ті рішення, на незаконність яких вказав «компетентний орган», який вимагає від міської ради привести своє рішення у відповідність із законом. На момент прийняття Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і аж до недавньої реформи правоохоронної системи таким компетентним органом була прокуратура.

Саме прокурор мав право внести протест міській раді щодо незаконного рішення, у якому вимагав у 10-денний термін його розглянути та привести своє рішення у відповідність із законом. І якщо рада проігнорувала цю вимогу прокурора, він оскаржував бездіяльність міської ради до суду і просив суд скасувати її незаконне рішення. Маючи таке рішення суду, міський голова або голова обласної державної адміністрації одержував право звертатися до парламенту з поданням про призначення позачергових виборів міської ради. Але, оскільки з прокуратури функцію нагляду зняли, а на інший орган державної влади її не поклали, то застосувати згадану вище норму закону неможливо, бо немає «компетентного органу», що мав би право висувати вимоги міській раді.

З огляду на події, що відбулися останнім часом у Чернівецькій міській раді, варто розглянути можливі варіанти дострокового припинення повноважень окремих депутатів. Чинним Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено 9 можливих випадків. Ми розглянемо лише два з них, які ймовірні у ситуації, що склалася у Чернівцях, а саме: можливість відкликання депутата виборцями та дострокове припинення повноважень депутата за його особистою заявою.

Як відомо, депутати від Об’єднання «Самопоміч» у повному складі прийняли рішення про саморозпуск однойменної фракції у міській раді, депутата Юлію Сафтенко виключили із політичної партії «Народний контроль» та з однойменної фракції у раді, депутати Назар Моклович та Андрій Кандиба вийшли зі Всеукраїнського об’єднання «Свобода», але залишилися в однойменній фракції. Усіх цікавить що цих депутатів чекає? Давайте розбиратися: стаття 37 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» передбачає підстави для відкликання депутата за народною ініціативою – їх усього три:

1) порушення депутатом положень Конституції і законів, що встановлено судом (очевидно, що таких немає – Ред.);

2) пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин, передбачених статтею 10 цього Закону, обов’язків депутата місцевої ради у виборчому окрузі;

3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми, невиконання депутатом місцевої ради передбачених статтею 16 цього Закону зобов’язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними.

Інших підстав для відкликання депутата законом не передбачено. Тобто вихід з фракції чи з політичної партії не є підставами для відкликання депутата. Раніше виборчими законами передбачався обов’язок кандидата у депутати мати предвиборну програму, без неї виборча комісія його не реєструвала. Нині чинний Закон України «Про місцеві вибори» не передбачає жодних передвиборних програм ні кандидатів у депутати, ні партійних організацій, які їх висувають. Так що звинувачувати депутата у тому, що його практична діяльність не відповідає його передвиборній програмі, неможливо — бо ж не було ніяких передвиборних програм.

Я не знаю у чому хочуть звинуватити, наприклад, депутатів від партії «Самопоміч» ті, хто ініціюють збори щодо їх відкликання. Скоріше всього, це буде чергове шоу з грубим порушенням закону.* Але у свій час відомий Роман Ванзуряк склав із себе повноваження депутата Чернівецької обласної ради, оскільки він був обраний від партії «Народний контроль», а згодом покинув її ряди і вважав неетичним залишатися обласним депутатом. Тобто депутати місцевої ради, які покинули ряди партії, що їх висунула, чи однойменної фракції, можуть з морально-етичних міркувань скласти з себе і депутатські повноваження. Але закон їх не зобов’язує цього робити.

Варто зазначити, що Законом «Про статус депутатів місцевих рад» (стататті 38—40) передбачена досить марудна процедура відкликання, і якщо вона не буде дотримана, то територіальною виборчою комісією може бути прийнято рішення про припинення процедури відкликання — і такі приклади в Україні вже є. Або якщо при наявних порушеннях процедури вищим органом політичної партії буде прийняте рішення про відкликання депутата, воно може бути оскаржене в суді. Депутатам важливо при цьому відслідковувати дії тих, хто звик чинити нахрапом тиск на виборців, незважаючи на закон. Таких прикладів у нас, на жаль, вистачає. Але ми маємо поступово і наполегливо утверджувати в нашій країні верховенство права, наближаючи Україну до європейських стандартів. У наших умовах це означає — документувати усі порушення закону і оскаржувати їх у суді.

Що стосується складення депутатських повноважень за власною ініціативою, то варто нагадати: рішення про задоволення заяви депутата приймає міська рада. Це рішення може бути як позитивним, так і негативним. Тобто, якщо, наприклад, радою буде встановлено, що депутат написав заяву під тиском, то рада може не задовільнити цю заяву. Отже, я не бачу причин депутатам Чернівецької міської ради занадто переживати за своє майбутнє — принаймі, тим, хто добросовісно здійснює свої повноваження.

А ось кому напевне слід переживати, так це міському голові Олексію Каспруку, бо він «назбирав» більше ніж достатньо підстав для достроковго припинення повноважень. І якщо за чинним законодавством міський голова практично позбавлений можливостей дострокового припинення повноважень міської ради, то міська рада має право:

а) простою більшістю голосів депутатів відкритим поіменним голосуванням висловити недовіру міському голові (п. 10 ч. 1 ст. 26 Закону);

б) двома третинами голосів депутатів таємним голосуванням достроково припинити повноваження міського голови (п. 16 ч. 1 ст. 26 Закону);

в) за наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій міського голови незаконними може порушити перед Верховною Радою України питання про призначення позачергових виборів міського голови (ч. 9 ст. 79 Закону);

г) за поданням територіальної виборчої комісії прийняти рішення про дострокове припинення повноважень за народною ініціативою міського голови, який був обраний шляхом самовисування (ч. 8 ст. 79 Закону);

д) призначити міський референдум щодо дострокового припинення повноважень міського голови як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу (ч. 4 ст. 79 Закону).

Я би не радив Олексію Павловичу весь час дразнити депутатів, бо вони можуть і скористатися наданими їм можливостями. А що ж у цій ситуації одержує територіальна громада, яка, згідно з чинним законодавством, є первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень? Тут доречним було б пригадати приказку: «Коли пани чубляться, у мужиків чуби тріщать».

У місті багато питань, які не вирішуються взагалі або вирішуються неякісно у різних сферах нашого життя: житлово-комунальній, соціально-економічній, суспільно-політичній тощо. А міська влада в особі голови Олексія Каспрука та виконавчих органів ради з одного боку — і депутатів міської ради з другого, замість того, аби шукати ефективні шляхи, засоби і методи вирішення нагальних проблем — зайняті політичними інтригами. Можна було б завершити банальним висловом: маємо ту владу, яку заслужили. Але скільки можна наступати на одні і ті ж граблі?

* Усі депутати Чернівецької міської ради обрані по одному багатомандатному виборчому округу, яким є місто Чернівці. Тому підписи про відкликання депутата збираються не у територіальному виборчому окрузі, де він був у виборчому бюлетені, а в усіх Чернівцях. Закон недосконалий і містить прогалини.

Борис Руснак, спеціально для «Буковинського центру»