"Оберігати та захищати всіх було закладено у нього в крові": викладачка згадує про загиблого Героя з Буковини

З Миколою Анасійчуком прощатимуться сьогодні у його рідних Топорівцях

17.05.2022 00:07 Джерело: CvNews
Опубліковано : Ігор Кравців

популярне

Чернівці матимуть залізничне сполучення з Варшавою

Робота журналістів 24/7 і недостатня комунікація чиновників: якими стали 1000 днів повномасштабної війни для чернівецьких медійників

У боях під Харковом, захищаючи рідну Україну, загинув Микола Анасійчук з Топорівців Чернівецького району. Сьогодні його ховатимуть у рідному селі.

Микола був випускником математичного факультету ЧНУ 2000 року. Зворушливими спогадами про нього на своїй сторінці у соцмережі поділилась його викладачка з "Елементарної математики та методики викладання математики", декан факультету математики та інформатики ЧНУ Ольга Мартинюк:

"Я дуже добре пам'ятаю групу, в якій навчався Микола, бо це ті студенти, з якими я розпочала свою педагогічну діяльність в університеті. Будучи старшою всього на два роки навчала їх розв'язувати задачі на побудову (в 11 аудиторії ), а вони навчали мене бути впевненою в собі. Це була дуже сильна група за знаннями, з ними було цікаво працювати, розслабитися шансу не було ні на мить. Маю лише світлі та гарні спогади про ті часи.

Пригадався один випадок. Тоді пари ще ділилися на півпари і мали маленьку перерву. Я виходила на цій перерві в коридор, чекаючи дзвоника біля вікна. Мені здавалося, що я добре тримаюся перед аудиторією і що мого хвилювання ніхто не помічає, але це було не так. І якось на одній із таких перерв (можливо 2 або 3 пара від початку семестру) до мене підійшли двоє височенних хлопців (у тій групі насправді всі були високі) - це староста Олександр і Микола - і сказали мені: "Ольга Василівна, ви не хвилюйтесь, все буде добре". Розгубленість мою у той момент важко описати. Спілкуючись з ними під час пар та на перервах, я завжди відчувала повагу, це додавало впевненості.

Я написала про цей випадок не лише тому, що він мені пригадався, а щоб підкреслити якими дорослими вже тоді були ці хлопці, зокрема Микола, оберігати та захищати всіх навколо було закладено в крові.

Розділяю невимовний сум і тугу разом із рідними та близькими. Безмежна вдячність ГЕРОЮ! Слава ГЕРОЮ! Вічна пам'ять ..."