Наша нинішня зброя – не лише танки, літаки і ракети. Бо з торішнього лютого, і з лютого 2014-го, і сто, і чотириста років тому московія воювала з нами не лише кулями, але й обманом. Воювала брехливим словом.
Цілила ним в українців, щоб брехнею убити нашу мову, історію і культуру. У всі часи - Мазепи, Крут і повстанців УПА москаль оббріхував наших героїв, наші перемоги, переконував, що їх не було. Москалеві було важко у сій війні: народ, який має своїх героїв, - непереможний. Ми маємо. Ми – такі. Непереможні. Зберегли героїв і своє слово. А в ньому найголовніше – правду.
У часи мого дитинства моя і наша правда жила у розповідях моїх баби Ганни і діда Штефана, великодній пасці та різдвяній коляді. Тепер розумію: ця четвірка одним махом била усі фейки «нєпобєдімої» совєцької пропаганди, що чорним потоком лилася з сотень мільйонів «брехунців» і комуністичних «правд» на фронтах великої інформаційної війни, яку москва вела проти поневолених нею народів. Власне, як вона це робить нині вже у війні новітній проти України - гібридній, складовою якої є війна інформаційна.
Дурний москаль і далі вірить, що брехнею може перемогти наших героїв, слово і правду. Вірить, що брехнею може перейти поле. Як робив це останні 30 років у часи директорів донецьких автобаз і южмашівських партсекретарів. Тих, що нині по руских ростовах і французьких лазурних берегах. Москаль думкою багатіє, але ми – не на чужих берегах. Ми тут – вдома. Різні люди, різних професій – українці. 28-го травня на день Києва – то усі кияни, а на 2-й липень - то будемо військові моряки.
Нині ж – журналісти. Ті, що воюють правдою, і слова яких – набої. На незрозумілій багатьом «нульовці», де не завжди стріляють, але часто влучають. За рік війни рускі окупанти вбили на війні 50 медійників. Воїв слова. Його солдатів. Журналістів. Тих, що в обороні всього, а найбільше – України. Вони стоїть нині на вічному фронті проти брехні, в обороні правди. І пильнують нас уже з неба у найсильнішому фактчекінгу журналістської професії. Моєї і нашої. Щоб ми не забували: москва бреше, бо боїться правди – нашої вічної зброї, за яку з нами у цій війні стоїть нині світ. Правди, з якою ми були, вистояли, є і обов’язково переможемо.