Скільки фото ти маєш із тих, де в щасливому кадрі вже ніхто не лишився живий?
Автор : Богдан Куценко
Іноді все, що мене дивує цими бентежними днями - як дивно, дивовижно і закономірно ми всі опиняємось там і тоді, де мали би перетнутися. Перетнутись дорогами, стежками, перелазами - опиняємось разом в якийсь-таки день у якомусь місці-таки.
Тоді починається магія - дружби, любові, довіри і взаємного вивчення, взаємопроникнення, поваги і спільної дії. Як із різних світів ми, буває, розходимось в одній точці часу і простору - півгодини туди, п'ятнадцять сюди і нікого-нікого на тому самому місці уже б не було.
Так приходимо вчасно і вчасно ідемо, коли смерть не встигає за нами, коли день, три години чи двадцять чотири хвилини по тому якогось звичного тобі місця уже не існує. І добре, якщо тільки місця.
Скільки фото ти маєш із тих, де в щасливому кадрі вже ніхто не лишився живий? Всі сміються ось там і тоді - всі кепкують, як діти, поправляють панамки, беруть гарно зброю до рук і всідаються трохи щільніше плече до плеча у кузові стареньких пікапів дорогами до війни.
Джерело: CvNews
Буковинська письменниця видала книжку-портал (ФОТО) 
