Про це розповів секретар Ради Церков і релігійних організацій при Чернівецькій ОВА Іван Чернушка, пише Суспільне.

За його словами, ініціював рішення єпископ Чернівецько-Буковинської єпархії Православної церкви України Феогност. Він надіслав звернення до Ради Церков, в якому посилається на Закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій”. Цей закон ухвалили 20 серпня – ним забороняють діяльність церков, які базуються в державах-агресорах, зокрема мають зв'язок з Росією.

"З чим ми повністю погоджуємося, адже Московський патріархат, вкотре наголосимо, відкрито виправдовує погроми та обмеження релігійної свободи, катування й убивства священників, цинічно спотворює Господні Заповіді та елементарні норми загальнолюдської моралі", – йдеться у зверненні Феогноста.

Закон набуде чинності через місяць після того, як його підпише президент. Опісля Державна служба з етнополітики та свободи совісті матиме право впродовж дев'яти місяців подати в суд на релігійні організації, які не усунули зв'язок з РПЦ. Йдеться про кожну релігійну парафію, монастир або братство, розповідав раніше Суспільному релігієзнавець Олександр Бродецький. Якщо цей зв'язок не усунути, то суд зможе ухвалити рішення про їхню заборону.

"Якщо у них [в УПЦ] буде все в порядку із законом: чи створять нову організацію або не будуть мати зв'язок з Москвою чи тією церквою, тоді ми будемо готові прийняти їх назад", – розповів Чернушка.

Суспільне Чернівці телефонувало до Чернівецько-Буковинська єпархії УПЦ за телефоном, вказаним на facebook-сторінці єпархії, з запитаннями, чи попереджали представників про виключення зі складу Ради Церков області та якою є позиція УПЦ щодо цього. У єпархії не відповіли на дзвінок.

Раніше Митрополит Української православної церкви Климент у коментарі Суспільному назвав закон дискусійним. Він каже, що УПЦ не підкоряється жодним центрам в Україні та за кордоном, а лише Київській Митрополії.

УПЦ завжди діяла в межах правового поля. Якщо це правове поле дає їй можливість оскаржувати речі, які порушують права і свободи громадян України, можливість вільно сповідувати релігію, порушують свободу совісті, то звісно тоді потрібно все робити для того, щоб в юридичний законний спосіб відстояти фундаментальне, конституційне право на свободу совісті і релігійне переконання", — відповів Климент на запитання, чи планують оскаржувати закон.

Чому УПЦ пов'язують з РФ

"Є релігієзнавча експертиза, яку провели науковці-релігієзнавці. Нею встановили, що загалом Українська православна церква – частина Російської церкви. Попри "косметичні декорації" статуту, які провели у 2022 році, УПЦ зберегла посилання на Грамоту російського Патріарха Алексія II. Це вказує на те, що вона пов'язана зі світовими православними церквами через російську церкву, а, отже, – є частиною РПЦ з погляду релігієзнавців", – розповів у коментарі Суспільному Бродецький.

Ця грамота вказує на підлеглість УПЦ рішенням Соборів РПЦ, які є керівними органами. Також УПЦ офіційно не сповістила жодну автокефальну Православну церкву світу про свій вихід зі складу Російської православної церкви й що претендує на автокефалію. У своєму Facebook Бродецький повідомляє, що цю автокефалію від Вселенського Патріархату в межах однієї країни можуть надавати тільки раз – в Україні її має ПЦУ.