Над хвіртками будинку № 22 збереглися мереживні півкулі гратів, у які вплетено монограми власника вілли "FF" – багатого підприємця Фрідріха Фішера, який проживав тут в румунський період.

Сім’я Фішерів мала фабрику з виготовлення скла. Отож шибки вікон на другому поверсі з богемського кришталю та з вишуканими візерунками, очевидно, були зроблені саме там, пише molbuk.ua.

Донині зберігся механізм, який відкриває тент над балконом, хоча самого тенту вже немає. Привертають увагу вишукані грубки, кахлі для яких були виготовлені у Чехії. У цьому будинку знімали фільми "Де ти був, Одіссей?" з Донатасом Баніонісом у головній ролі, "Меланхолійний вальс" за твором Ольги Кобилянської. Зараз тут знаходяться редакція газети "Буковина" та муніципальна бібліотека.

Одноповерхова кам’яничка № 23 збудована наприкінці 1890-х у стилі історизму. Серед мешканців – капітан Артур Ганн фон Ганенгайм, адвокат Фрідріх Шехтер, фотограф Йозефіна Фішер.

Будинок № 24 – пам’ятка архітектури місцевого значення. Тут проживали торговець скляними та порцеляновими виробами Антон Оренштайн, поштовий інспектор Роберт Прокопович, барон Базіль Ліка фон Грігорця, лікар-хірург Іван Филимонович.

Привертає увагу симпатична будівля під № 25 – взірець житлової забудови в стилі європейської еклектики. У 1913 році тут розміщувалося консульство Румунії. Також мешкала вдова професора Аурела Ончула.

На фронтоні будинку № 26 можна прочитати ініціали власника "AR" –штабного лікаря Адольфа Райтмана. Тут мешкали депутат державної ради у Відні Александр Гурмузакі, дантист Лео Бергман, інженер Зігфрід Райх.

Мешканцями двоповерхової кам’яниці № 27 були землевласник Зігмунт Гольденберг, власник нерухомості Маркус Ельтес, адвокат Адольф Мюк, доктор медицини Лазар Красносельський.

Будинок № 28 оздоблений пілястрами та орнаментальною ліпниною. Проживали тут власниця маєтку Гелена Гольбан, священик Андрій Лукасевич, учителька Софія Гвяздоморська, професор Віктор Капаун.

Одноповерхова кам’яниця під № 29 збудована в 1890-х роках у стилі історизму. Її прикрашають наріжна башта, сандрики над вікнами, пілястри коринфського ордеру. Тут проживали люди високого рангу, зокрема барон Каєтан Стефанович, книготорговець Еміль Гутерц.

Споруда під № 30 – це Вірменська церква, збудована за проектом архітектора Йозефа Главки у 1869-1875 роках і внесена до реєстру пам’яток архітектури. Тут вгадується стилістика Резиденції митрополитів, оскільки зводили їх одночасно. І навіть використовували однакові будівельні матеріали: червону облицювальну цеглу, тесаний камінь, кераміку.

Серед мешканців наріжної одноповерхової кам’янички під № 31А були будівельний підприємець Франц Куча, перукарка, купець. А в будинку № 32 проживали представники місцевої інтелігенції: комісар магістрату, редактор "Czernowitzer Zeitung" Ізидор Нуссбаум, віце-президент Крайового суду Олександр Артимович, секретар Буковинського крайового уряду Гвідо Ліндес, професор музики Амалія Уллман.

Відомі мешканці вулиці Української

Володимир Филипович – доктор медицини, головний лікар і директор крайового шпиталю, Почесний громадянин міста. Був одним із засновників Українського Народного Дому в Чернівцях і головою Національної ради русинів на Буковині. Займався науковою роботою. Навіть його смерть була результатом численних дослідів з Х-випромінюванням.

Аурел Ончул – професор Чернівецького університету, громадсько-політичний діяч. Навчався у Віденському університеті та академії. У 1903 році обраний депутатом Буковинського сейму. У 1907-1918 роках двічі обирався депутатом австрійського парламенту. Похований у Чернівцях у родинній гробниці лицарського роду Ончулів.

Джерело: molbuk.ua