Аварії, повені, забруднення джерел та інші надзвичайні ситуації, які можуть вплинути на безпечність води, можуть виникнути в будь-якому регіоні. У таких умовах особливо важливо розуміти, хто і як це контролює, що відбувається у разі виявлення ризику та де шукати перевірену інформацію.
Генеральна директорка Чернівецького обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України у подкасті Eleos-Ukraine розповіла про те, як досліджують воду і що відбувається, якщо показники не відповідають встановленим вимогам; як діють фахівці та відповідальні служби під час надзвичайних ситуацій; де людям шукати офіційну інформацію; чому воду з приватної криниці важливо перевіряти самостійно; на які зміни звертати увагу та чому навіть прозора вода без запаху не обов’язково є безпечною; коли кип’ятіння може допомогти, а коли воно не усуває ризик.
Перегляньте також:
- Дністер обмілів до рекордного рівня: у Хотині виникли проблеми з водозабором
- На Буковині перевірили воду у шести місцях відпочинку: де виявили відхилення
Головне правило залишається незмінним: безпечність і якість води може підтвердити тільки лабораторне дослідження. Детальніше дивіться у відео:
У 2021 році лабораторні центри, які функціонували в усіх регіонах України, було перейменовано в обласні Центри контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України, розповідає Наталія Гопко. Як і раніше, в Чернівецькому ЦКПХ функціонують лабораторії: бактеріологічна, вірусологічна, лабораторія особливо небезпечних інфекцій, паразитологічна, санітарно-гігієнічна з токсикологією, а також лабораторія дослідження фізичних факторів з радіологією. Кожна з цих лабораторій, крім іншого, проводить дослідження води і в такий спосіб визначає її безпечність для здоров’я людини.
Окрім лабораторій, в обласних Центрах контролю та профілактики хвороб функціонують інші підрозділи, які займаються питаннями епіднагляду за хворобами – як інфекційними, так і неінфекційними.
«У випадку передумов або виникнення надзвичайних ситуацій у сфері громадського здоров’я ми маємо вже відпрацьовані алгоритми дій, щоб запобігти загрозам, мінімізувати їх та локалізувати, – каже керівниця Чернівецького ЦКПХ. – Крім того, відділ комунікацій допомагає оприлюднювати інформацію, яка рятує життя без перебільшення. Ця інформація завжди базується на доказах, які часто народжуються в стінах нашого Центру: дані лабораторних досліджень і епідеміологічного нагляду».
Від початку повномасштабного вторгнення 53 стаціонарні точки на Буковині в режимі «щодня» відпрацьовуються для визначення мікробіологічного забруднення і санітарно-гігієнічних показників. Для чого це потрібно? Контрольні точки визначалися таким чином, щоб розуміти, яким є стан централізованого водопостачання і води, яка до нього подається. Що певна кількість споживачів області користується водою з децентралізованих джерел, тобто криниць. Тому ЦКПХ також проводить дослідження води в громадських криницях у сільських населених пунктах.
«Забруднення води, коли йдеться про водопостачання великої кількості людей, може спричинити масові захворювання. Тому при виявленні відхилень від нормативів при дослідженні води ми проводимо відповідні заходи з повторним лабораторним контролем, – розповідає Наталія Гопко. – Наприклад, що при настанні надзвичайних ситуацій, які фіксувалися в Чернівецькій області, що були пов’язані з повенями, наша лабораторія забезпечувала контроль води в усіх криницях, які постраждали, після проведення всіх робіт з оздоровлення цих джерел. Мова йшла про механічне очищення, далі – дезінфекцію води. Іноді вода не відповідала нормам кілька разів поспіль, і тоді це були кількаразові роботи з дезінфекцією. До того часу наші колеги встановлювали таблички «Пити заборонено» – і це важливо».
Відповідальність за утримання джерела водопостачання несе або засновник, якщо йдеться про громаду, або індивідуальний власник криниці. Якщо ж є інформація про надзвичайну ситуацію, скажімо, повінь, або є потреба заборонити водокористування з безпекових міркувань, відповідно, потрібне альтернативне рішення і підвезення води. В таких випадках проводиться розрахунок потреби в кількості питної води та для технічних потреб. Оскільки вода має бути безпечною і якісною не лише для пиття, а й для приготування їжі, миття овочів, особистої гігієни тощо.
«Визначається джерело, звідки ця вода буде підвозитися, транспортні засоби, які придатні. І ця вода теж має бути лабораторно контрольованою, тому що ми повинні гарантувати населенню її безпечність тієї води», – каже посадовиця.
