Чому газ дорожчає?

Взимку блакитне паливо дорожчає завжди, це сезонний фактор. Україна хоч і видобуває газ, але змушена його й імпортувати, тому залежить від цін на світовому ринку, насамперед у Європі. Там ціни зростають через низку факторів, зокрема, через погодні умови, страйк газовиків у Норвегії, зменшення постачань скрапленого газу зі США. Останні два фактори вплинули на зменшення ресурсу на ринку, натомість попит тільки зростає.

А ще, якщо ви проґавили, з 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення. Тобто влада відмовилася від багаторічної традиції субсидіювати постачання газу. Раніше «Нафтогаз» продавав блакитне паливо облгазам за пільговою ціною, щоби вони продавали його населенню за низькою ціною. Із серпня влада відмовилася від так званого механізму ПСО, тобто від фіксованих цін.

Натомість тепер споживачі можуть самі обирати постачальника, як, власне, ми можемо робити з іншими товарами, — обирати продавця, умови якого вважаємо вигіднішими. Як це зробити — пояснюємо наприкінці статті.

Кому вигідне держрегулювання цін?

Деякі учасники ринку називають одним із головних бенефіціарів державний «Нафтогаз», бо він зможе «витримати» ціни, нижчі за ринкові, тоді як інші постачальники — не факт. А якщо постачальник не зможе продавати газ за встановленою ціною, його місце посяде «постачальник останньої надії», а ним є «Нафтогаз».

Президент Центру глобальних досліджень «Стратегія XXI», експерт із енергетики Михайло Гончар також не погоджується зі звинуваченнями й каже: «Пальцем на «Нафтогаз» усі поспіль вказують». Він нагадав, що після запровадження ринку газу «Нафтогаз» заповнює лише менш як 5% ринку.

Денис Саква, старший аналітик Dragon Capital, також не вважає такі звинувачення доречними. У коментарі hromadske він нагадав, що «постачальник останньої надії» — тимчасовий, споживач усе одно повинен буде обрати собі нового постійного постачальника. Також він упевнений, що декілька місяців фіксованих цін не матимуть суттєвого впливу. Але це за умови, що уряд дотримає слова.

На думку Гончара, від фіксованих цін перевага буде для споживачів, бо ціна реально знизиться. Він також упевнений: якщо ці правила діятимуть упродовж короткого терміну, катастрофи не станеться. 

«Не встигли ще ввести ринок, як його вже повернули в регульований режим. Якщо це обмежиться коротким терміном, то трагедії не буде. Важливо, щоби потім повернулися до ринкових умов, а не взяли гору якісь популістські підходи, які зараз переважили, — зазначає експерт у коментарі hromadske.

Але от що цікаво. Хоч уряд і запевняє, що держрегулювання буде тимчасовим, голова енергетичного комітету Ради Андрій Герус вже обмовився, що фіксована ціна на газ може стати постійною.

Крім цього, аналітик Dragon Capital Денис Саква попереджає, що важливим є те, наскільки юридично обґрунтованою буде постанова уряду, бо якщо вона буде поганою, ті ж облгази Фірташа зможуть оскаржити її через суд.

А що не так із Фірташем? (спойлер: він монополіст)

Головною проблемою нинішнього ринку газу експерт Михайло Гончар вважає фактичну монополію облгазів. І саме ті, хто її намагається приховати, «вказують пальцем на Нафтогаз».

«Ці облгази на три чверті сконцентровані в руках одного кінцевого бенефіціара. Його прізвище — Фірташ. Вони і є чинником ескалації, тому що вони, будучи монополістами, “задирають” ціни», — пояснює експерт.

Також Гончар зазначив, що ці облгази обійшли розподілення бізнесу (на постачальників та тих, хто транспортує газ). Раніше вони й продавали газ, і транспортували його.

«Тепер ніби відокремлено це: облгаз — чистий кур’єр (як правило, зі здирницькими тарифами), а паралельно створили газзбути. Але реально вони не є незалежними, бо бенефіціар той самий, сидить десь в офшорі», — сказав він.

Через цю монополію іншим трейдерам важко пробитися на ринок, зокрема і «Нафтогазу». Більш того, облгази Фірташа перешкоджають переходу споживачів до інших постачальників, вигадуючи якісь проблеми. Раніше, наприклад, вони донараховували зайвий газ. А маючи борг, змінити постачальника раніше було неможливо.   

«Зараз вигадують інші штучні перепони: “У вас щось не так із обладнанням, треба щось замінити, лічильники не такі” тощо. Тобто подолання цих перепон тягне за собою час і зусилля, як правило, і гроші, тому люди часто махають рукою, мовляв, нехай буде як є», — пояснює експерт.

Гончар наголошує — за таких обставин ринок не є повноцінним, але чомусь Антимонопольний комітет цього не помічає.

Чому ринок газу такий важливий?

Без ринку газу в довгостроковій перспективі в України будуть проблеми з МВФ, із зовнішніми запозиченнями, а гривня може покотитися донизу, попереджає Михайло Гончар.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, в МВФ занепокоєні наміром уряду ввести держрегулювання ціни. Порушення умов співпраці загрожує тим, що уряд не отримає черговий транш від МВФ, який Україна мала отримати ще у вересні 2020-го. А в бюджеті на 2021 рік є чималий дефіцит, і чим перекривати його — незрозуміло.

Хоча сама влада запевняє, що консультується з Фондом щодо цього, а прем’єр Шмигаль назвав діалог «конструктивним», порушення умов ринку газу стане черговим негативним сигналом для МВФ. Денис Саква вважає, що Фонду можна пояснити декілька місяців держрегулювання пандемією та економічною кризою, але тільки як тимчасове рішення.

Проте запроваджували ринок газу ми не для МВФ, а насамперед для себе — щоби в країні були цивілізовані та конкурентні правила гри. Бо до цього фіксовані ціни для населення забезпечувалися дешевим газом від «Нафтогазу», який через це зазнавав збитків, тому бюджет недоотримував доходи від компанії. А ще раніше їх взагалі компенсували державним коштом — тобто грошима платників податків, нашими грошима. 

Або ж низькі тарифи компенсовувалися постачанням дешевого російського газу, політичну ціну якого ми вже знаємо.

Як скористатися перевагами ринку газу?

Ринковий принцип дає можливість споживачу обирати собі постачальника як власникам приватних будинків, так і жителям багатоквартирних будинків. Насамперед вам треба обрати нового постачальника. Ціни різних постачальників ви можете подивитись, наприклад, тут або тут.

Однак, як ми вже писали вище, від 1 лютого ціна має стати фіксованою (6,99 грн за кубометр), тому, очевидно, обирати зараз нового постачальника не дуже раціонально. Натомість коли ціни знову будуть ринковими (бо фіксована ціна — тимчасовий захід), це вам може знадобитись. Або ж якщо ваш постачальник поводиться недоброчесно, ви можете його змінити.

Також варто перевірити у ліцензійному реєстрі НКРЕКП, чи має обраний вами постачальник чинну ліцензію. А заразом подивіться, чи працює постачальник у вашому регіоні.

Далі треба відправити заяву-приєднання до обраного постачальника. Це можна зробити просто на сайті постачальника (наприклад, тут «Нафтогаз», а тут ETG) або ж надіслати йому відскановану чи сфотографовану заяву на електронну пошту. Також треба пред’явити такі документи:

• документ, що посвідчує особу;
• індивідуальний податковий номер;
• документ, що засвідчує право власності.

Деякі постачальники можуть вимагати ще певні документи (наприклад, довіреність власника приміщення, якщо ви ним не є). Вимоги можна подивитися на їхніх сайтах.

Постачальник має розглянути заяву впродовж 20 днів. Якщо проблем немає, договір із попереднім постачальником припиняється автоматично наступного дня після реєстрації споживача в реєстрі нового постачальника.

Не пізніше як за 6 тижнів попередній постачальник має надіслати вам рахунок із усією сумою заборгованості. Упродовж 10 днів після цього ви повинні його сплатити. Якщо ви не погоджуєтесь із цим рахунком, можете звернутися до суду.

Зрештою, якщо у вас щось не виходить, на сайтах постачальників зазначені контакти. Там вам, очевидно, мають все пояснити, бо компанії зацікавлені в нових клієнтах. До речі, до того самого «Нафтогазу» можна приєднатися просто через додаток «Приват24».

Водночас із доставленням газу, за яке ми платимо окремо, так зробити не вийде, тут залишаються монополісти (хіба що ви прокладете до свого дому ще одну газову трубу).

Ще одна з можливостей — замовити газ на рік наперед, але для цього необхідно точно знати, скільки його вам потрібно. Таку можливість влітку пропонував «Нафтогаз» — закупити газ можна було за ціною 4,87 гривні за кубометр.

Прем’єр Шмигаль казав, що один із варіантів, який розглядає уряд, — зобов’язати інших постачальників публікувати свій річний тариф. Але поки постанови уряду немає, і невідомо, чи буде таке рішення.

Павло Калашник, hromadske.ua