Три війни Володимира Великого: у його руках Хрест, яким він переміг усіх варварів
29.07.2022 02:17 Джерело: CvNews
Автор : Володимир Стефанець
Автор : Володимир Стефанець
Його перша війна трапилася 800 літ потому, як князя не стало. І бився він з того іншого світу не з в’ятичами і білими хорватами, не з булгарами та печенігами.
Бився князь за пам’ятник собі - Володимиру Великому – наймолодшому сину київського князя Святослава Ігоровича від ключниці Малуші, онуку княгині Ольги і великому князеві київському. Бо як то заведено на росії, перший проект його пам’ятника 1833 року подали на «височайшєє рассмотрєніє» з милим для рускої імперії приписом «на строительство в городе Киеве на высшей крутости угла Александровской горы, над самым тем местом, где совершилось крещение русского народа». І тому його перша, непроголошена ніким війна за пам’ять про ХРЕСТИТЕЛЯ саме КИЯН і саме КИЇВСЬКОЇ РУСІ, була не лише за себе, але за правду, проти рускої імперської брехні.
Друга його війна проти нього, що використовував особистий знак «тризуб», почалася вже сто років тому - у січні 1918-го після розстрільних большевицьких загонів Муравйова, при якому по Харкову їздив броньовик з написом «Смерть українцям!», а у Києві рускі червоні окупаційні частини розстріляли 5 тисяч мирних жителів і говорити українською на вулицях стало небезпечно. Тоді, як колись варвари перші - монголи, що зруйнували у Києві збудовану ним Десятинну церкву, варвари другі намагалися збити з його пам’ятника на Володимирівській гірці всі оздоби релігійного змісту. Але один з небагатьох, споруджених до совєцького московського «червоного терору» - фізичного і релігійного, він вистояв. Певно тому, що стояв на святому місці, там, де колись князь чинив для половини Європи добру, святу і християнську справу.
Коли 24 лютого 2022 року рускі фашисти вдарили ракетами його столичне місто, онук княгині Ольги і великий київський князь Володимир пішов на свою третю війну. Наймужніший наш воїн нині знову там, де стояв 988 року. Канонізований Католицькою і Православною церквами як святий, солдат Володимир Великий боронить зараз на правому березі Дніпра свою світову і вселенську гірку. Він захищає нині це найголовніше руське українське місце, з якого колись почалися всі ми, сущі до нас і почнуться ті, що прийдуть після. І як тисячу років тому, він знову веде нас на добру, хресну і святу справу. Він б’ється під захистом риштувань і мішків з піском, закутаний у брезенти кольору хакі, як належить новітньому воїну ХХІ століття, солдату та київському князю.
І як тисячу років тому – у його руках Хрест, яким він переміг колись усіх варварів, і який нині разом з ним боронять від варвара новітнього його діти та онуки.
Джерело: CvNews
Сьогодні Буковина прощається з Героєм 
