Здрастуй, родом зі свободи! З «Червоної рути» 1989-го, з мітингів на межі 80-90-х, де нас так натхненно розганяли совєцькі міліціянти дивними тоді для нас, молодих, гумовими кийками. І, звісно, з 1991-го, здрастуй, коли відновлювали Незалежність.
З обв’язаного помаранчевими биндами Майдану 2004-го – «наколотого апельсинами» та ілюзіями, що аж тепер заживемо. Зі стріляної псами режиму Революції 14-го проти «проффесора», за гідність і Європу. З морпіха, родом з Глибокої, що повернувся тоді вже із захопленого Криму і просто мовчав перед журналістом, щоб знову не переживати гіркоту втрати… З 24-го, здрастуй – перших руских ракет по святому Києву, по наших матерях, дружинах, дітях і онуках.
Просто, здрастуй. Дякую, що разом. Так давно – колись і щойно. Що був першим, десятим, сотим… Що небайдужий і щирий. Непоступливий. Тому – мій. Дуже важливий для мене і всіх з нашого гурту. Що стояли і стоять там, де стоять – за Україну! І в кляту глобалізаційну добу нагадають про себе вже не дзвінками – постами і аватарками. Коли є час – переглядаю їх.
Тішуся, що ви у мене є. І я у вас. Що можу на вас розраховувати. І що моє плече – у шерензі, у вашій, нашій сотні. Звіряю себе за вами, родом зі Свободи, завжди шукаю наше однодумство і радію, що воно було, є і, знаю, буде. Одностайність людей, які ніколи не боялися бути собою, що були і бандерівцями, і рухівцями, і «нацианалістамі», і «майданутими»… Ким лише ми не були…
А нині ось – то вже трохи херсонці після сказаних ними слів, тиражованих на світ «позбавленим акредитації» (це капець!) CNN. «У нас немає води, у нас немає електрики, у нас немає зв’язку, але головне, що у нас немає росії». І се на цьогорічну Свободу – наш найсмачніший кавун.
Навіть, якщо у дуже тиловому місті чи селі хочеться мати під час війни більше електрики, зв’язку та всіляких довоєнних ніштяків, які ще пару місяців тому сприймалися, як само собою зрозуміле. Власне, і за ці «ніштяки» зараз стоять на першій лінії наші хлопці. Але найперше, звісно, – ЗА СВОБОДУ. І коли мені посеред війни хочеться чогось більшого, я запитую себе про те, що мають там під кулями на «нульовці» наші герої. І що я зробив для них, які зараз на передньому краї війни за мою і нашу Свободу. Знаю, і ви, мої френди, питаєте себе. Люблю вас за це – люди, родом зі Свободи, українці моєї сотні.
Перегляньте також:
- Палив релейну шафу та фіксував на відео будівлю СБУ: у Чернівцях судили військового, якого завербували для диверсій
- У Чернівцях планують відремонтувати завулок за понад 1,3 млн грн
