По місту б'є артилерія, на місто падає пухкий сніг. Вулиці спорожніли, на місці свіжих розривів сніг вкрито кіптявою. Воронки від градів обабіч дороги ще димляться в смердять сіркою.
Місцевий магазинчик працює без світла й опалення. Хазяїн стоїть на ганку з цигаркую у руці, сам і торгує. Енергетики й цигарки - фронтовий вибір тисяч людей.
На подвір'ї школи чоловік лопатою чистить сніг, собака радісно бігає за ківшем попри постійні вибухи, чоловік посміхається в вуса.
- А школа давно порожня?
- Так, давно нікого немає.
- А ви?
- Треба ж комусь за нею приглянути. Люди повернуться, буде порядок.
Лінія фронту охоплює Бахмут, щодня поволі суне на Часів Яр. Людина з лопатою чистить шкільне подвір'я від снігу, поруч ідуть колони автівок, бронемашин, проноситься танчик.
Собака бігає за лопатою, чоловік посміхається в вуса.
Під обстрілом. Фото Богдан Куценко