Священник з Буковини Георгій Радуляк разом із громадою перейшов до ПЦУ у 78 років. До цього 30 років правив службу в УПЦ МП. Каже, перейшли до ПЦУ пʼять років тому, відтоді править службу українською. Священник каже, погодився перейти до ПЦУ, бо у селі, де він служить, багато репресованих після Другої світової війни. Чому отець Георгій називає службу в УПЦ помилкою та що спонукало до переходу — читайте у публікації Суспільного.

83-річний священник Георгій Радуляк служить українською мовою останні п’ять років, відколи разом з односельцями перейшов до ПЦУ. Тоді найбільше до того, аби громада перейшла, долучились староста церкви та директорка школи.

"Ніхто мене не підштовхував, просто мої мрії здійснились. Коли люди це запропонували, я нічого не мав проти. Чому? Тому що, напевно, найбільше було репресованих людей з цього села у часи після Другої світової війни", — каже священник.

Георгій став священником, коли йому було 48 років. До того працював водієм та служив в армії.

"Ну бо так Богом мені написано, бо я багато років читав Псалтир, читав Євангеліє, читав Апостола і вирішив, що так. Я мріяв стати священником і знову мої мрії здійснились".

Найважливішою зміною після переходу стала мова, на якій правлять службу, каже отець. Раніше це була слов’янська.

"Ми служимо на своїй рідній мові, що всім доступно, зрозуміло, що читають, як співають, що говорять. Молоді священнослужителі може одразу навчаються на своїй рідній українській мові, а мені вже треба було переходити, тому мені було важче".

Радуляк каже, з переходом допомагали деякі священники ПЦУ. Водночас із священниками УПЦ отець більше не спілкується, лише вітається, якщо зустрічає їх випадково.

"Вони вважають, що це несправедливо, нечесно, я так розумію, їм так диктують. Я не знаю. Але щоб ми з кимось щось мали чи сварились, такого у нас просто не було".

Іноді священники УПЦ, які готуються до переходу, звертаються до Радуляка за порадами.