24 серпня 2026 року Україна відзначає 35-ту річницю проголошення Незалежності. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України — документ, який започаткував новий етап української державності.
Однак українська незалежність не виникла за один день. Її історичне коріння сягає часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, козацької доби, Української революції 1917–1921 років та боротьби наступних поколінь українців за право мати власну державу.
Перегляньте також:
- «Хай живе вільна Україна!»: як школярі з Буковини потрапили під переслідування КДБ
- У Чернівцях розгорнули 380-метровий прапор зі світлинами 12 600 українських військових
Традиції української державності формувалися протягом століть. Після занепаду Київської Русі їх продовжило Галицько-Волинське князівство, а згодом — українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
У XVII столітті постала Козацька держава. Водночас українські землі поступово втрачали політичну самостійність, опинившись у складі Російської та Австрійської імперій.
Новий етап боротьби розпочався у XIX — на початку XX століття. Під час Української революції 1917–1921 років Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку, а IV Універсалом 22 січня 1918 року — її незалежність.
22 січня 1919 року Акт Злуки УНР і ЗУНР символічно засвідчив єдність українських земель.
Однак українська державність тоді не встояла.
Наприкінці існування Радянського Союзу рух за незалежність отримав новий поштовх.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Восени того ж року студенти в Києві провели Революцію на граніті, вимагаючи політичних змін і недопущення нового союзного договору.
Переломним моментом став провал серпневого путчу в Москві 19–21 серпня 1991 року.
Вже 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт проголошення незалежності України.
За нього проголосували 346 депутатів. Серед тих, хто підтримав рішення, були й депутати-комуністи.
За стінами парламенту в цей момент зібралися десятки тисяч людей. За різними оцінками, на площі перебували від 30 до 50 тисяч громадян.
Один із найвідоміших фактів про проголошення незалежності стосується підготовки самого документа.
Чернетку Акта Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк підготували вранці 23 серпня. За спогадами Лук’яненка, текст створювали приблизно за півтори години у звичайному шкільному зошиті.
Після проголошення незалежності до парламентської зали внесли синьо-жовтий прапор. А після завершення засідання депутати виконали «Ой у лузі червона калина», яку підхопили люди на вулиці.
24 серпня стало лише першим етапом юридичного оформлення незалежності.
1 грудня 1991 року відбувся всеукраїнський референдум, на якому громадяни мали підтвердити Акт проголошення незалежності.
Результат був однозначним: 90,32% учасників референдуму підтримали незалежність України.
Підтримка була зафіксована в усіх регіонах України, включно з Кримом і східними областями.
Того ж дня відбулися перші президентські вибори. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
Польща стала першою державою, яка визнала незалежність України після референдуму. За нею — Канада, Угорщина, Литва, Латвія та інші країни.
Перші десятиліття державності були сповнені складних політичних, економічних і соціальних процесів.
У червні 1993 року Україну охопили масштабні страйки шахтарів. У протестах брали участь працівники 230 із 250 шахт Донбасу, до них приєдналися сотні підприємств інших галузей.
У 1994 році Україна підписала Будапештський меморандум. Документ був пов’язаний із відмовою України від ядерної зброї та містив запевнення щодо поваги до її незалежності, суверенітету й територіальної цілісності.
У 1995 році Україна вийшла в космос як незалежна держава: на орбіту запустили перший український супутник «Січ-1».
А 2 вересня 1996 року в Україні розпочалася грошова реформа — в обіг увійшла гривня, яка замінила українські карбованці.
1997 рік став знаковим для української космонавтики. Леонід Каденюк здійснив політ на американському шатлі «Колумбія». Під час місії він демонстрував український прапор і державну символіку.
У 1999 році Україна пережила одну з найбільших політичних трагедій перших років незалежності — загибель В’ячеслава Чорновола. На його похорон у Києві прийшли сотні тисяч людей.
На початку 2000-х років країну сколихнули протести «Україна без Кучми», а у 2004 році — Помаранчева революція.
Тузла, Євро-2009 та інші події
У 2003 році конфлікт навколо острова Тузла продемонстрував, що питання українського суверенітету залишаються актуальними.
У 2007 році Україна посіла друге місце на Євробаченні завдяки виступу Вєрки Сердючки.
А у 2009 році «Шахтар» виграв Кубок УЄФА — це залишається одним із найбільших клубних успіхів українського футболу на європейській арені.
У 2012 році Україна разом із Польщею прийняла чемпіонат Європи з футболу. Особливо пам’ятним став матч збірної України проти Швеції, у якому Андрій Шевченко забив два голи.
Революція Гідності та початок російської агресії
Наприкінці 2013 року українці знову вийшли на Майдан. Спочатку протест був спрямований проти відмови влади від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, але згодом переріс у Революцію Гідності.
У 2014 році Росія розпочала агресію проти України та окупацію Криму. Після цього бойові дії розгорнулися на Донбасі.
Українські військові обороняли Донецький аеропорт протягом 242 днів. Оборонці стали відомими як «кіборги».
Того ж року відбулася Іловайська трагедія, яка стала однією з найтрагічніших сторінок війни.
У 2016 році Джамала принесла Україні другу перемогу на Євробаченні з піснею «1944», присвяченою депортації кримських татар.
У червні 2017 року запрацював безвізовий режим України з Європейським Союзом.
У 2019 році Вселенський патріарх Варфоломій вручив предстоятелю Православної церкви України Епіфанію Томос про автокефалію.
Того ж року Володимир Зеленський став шостим президентом незалежної України.
Мрія
У 2001 році легендарний літак Ан-225 «Мрія» здійснив свій перший політ після модернізації для комерційної експлуатації.
Водночас незалежна Україна пережила й масштабні трагедії. У 2002 році сталася Скнилівська трагедія, внаслідок якої загинули 77 людей, серед них 28 дітей.
У 2020 році пандемія COVID-19 змінила життя країни.
А у 2021 році Україна відзначила 30-річчя незалежності масштабними святковими заходами.
24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Українці опинилися перед найбільшим викликом за всю історію незалежної держави. Російські війська намагалися захопити Київ, але українські Сили оборони зупинили наступ.
Світ побачив злочини російської армії в Бучі, Маріуполі та інших містах.
Оборона Маріуполя та Азовсталі стала одним із символів українського спротиву. Українські захисники тримали оборону міста протягом 86 днів.
У 2023 році символом важких боїв став Бахмут, значна частина якого була знищена російськими обстрілами.
8 липня 2024 року російський ракетний удар по Києву пошкодив дитячу лікарню «Охматдит» — одну з найбільших дитячих медичних установ України.
У 2025 році Україна продовжувала розвивати власні далекобійні спроможності. Однією з найрезонансніших операцій стала «Павутина», під час якої українські безпілотники уразили російські військові літаки.
У 2026 році Україна зустрічає 35-ту річницю Незалежності в умовах повномасштабної війни.
За цей час незалежна держава пережила економічні кризи, політичні протистояння, революції, російську агресію, окупацію територій і масштабну війну.
Але водночас це історія про створення власної армії, розвиток української культури, космонавтики, спорту, науки, технологій і громадянського суспільства.
Це також історія людей, які виходили на площі заради свободи, захищали державу на фронті, волонтерили, рятували інших, відновлювали міста та продовжували працювати навіть у найскладніші періоди.
35 років Незалежності — це не лише дата 24 серпня 1991 року. Це десятиліття боротьби за право України самостійно визначати власне майбутнє.
І сьогодні, коли країна продовжує протистояти російській агресії, значення слова «незалежність» для українців набуває особливої ваги.
Пам’ятаймо тих, хто віддав життя за Україну, і тих, хто продовжує її захищати.
