У Чернівецькій лікарні швидкої медичної допомоги лікарі вперше самостійно провели операції з остеоінтеграції трьом військовослужбовцям. Пацієнтам вживили титанові імпланти безпосередньо в кістки, до яких після загоєння кріпитимуть протези.
Метод може бути альтернативою звичайному гільзовому протезуванню для людей із короткими або деформованими куксами, яким стандартні протези спричиняють біль, натирання чи не дозволяють повноцінно пересуватися.
Перегляньте також:
- На Буковині громадянина Молдови оштрафували на понад 1,2 млн грн за контрабанду сигарет у вантажівці з полуницею
- У Чернівцях через аварійний витік води частині будинків призупинили водопостачання
Два роки тому подібну операцію у Чернівцях проводив закордонний ортопед-травматолог, а місцеві медики спостерігали за його роботою. Тепер чернівецькі лікарі опанували методику та планують розвивати цей напрямок.
«На звичайному протезі я не міг нормально ходити»
Один із пацієнтів — військовослужбовець 95-ї штурмової бригади Олександр. Два роки тому він втратив обидві ноги внаслідок скиду з дрона. На звичайних гільзових протезах чоловік не міг нормально ходити через особливості кукс.
«Щоб підняти одну ногу, треба, щоб одна була вище, а друга — нижче, і тоді можна переступити. Коліно згинається, але наступити нормально не виходить. Доводиться ще й на палки опиратися, щоб переступити», — розповідає військовий.
Олександр погодився на остеоінтеграцію, сподіваючись, що після завершення реабілітації зможе пересуватися краще.
Іншим пацієнтом став військовослужбовець 115-ї механізованої бригади Василь, який втратив ногу через міну. За його словами, звичайний протез постійно спадав через коротку куксу.
«Той протез, що в мене був, мене не слухав і постійно спадав. Кукса коротка», — каже Василь.
Чоловік пробував користуватися різними протезами, однак, за його словами, жоден не дав бажаного результату.
Третій пацієнт — військовослужбовець Микола. Через високу ампутацію він також не міг повноцінно користуватися куксоприймачем.
«Через коротку куксу в спеку я міг пройти метрів сто. Все потіло, всередині накопичувалася вода, і я просто випадав із протеза. До того ж він натирав, з’являлися пухирі», — розповідає Микола.
Як працює остеоінтеграція
Завідувач відділення травматології Чернівецької лікарні швидкої допомоги Дмитро Яким’юк пояснює, що остеоінтеграцію рекомендують, зокрема, пацієнтам із короткими куксами стегна, яким не підходять гільзові протези через біль, рубці, виразки та інші проблеми.
Під час операції в кістку встановлюють титановий імплант зі спеціальним покриттям. Воно створює умови для вростання кісткової тканини в імплант.
«Імплант виготовляється із титану. На нього наносять спеціальне покриття, яке створює умови для того, щоб кістка вростала в імплант», — пояснює лікар.
При звичайному протезуванні навантаження передається на м’які тканини через гільзу. При остеоінтеграції протез фіксується безпосередньо до кістки, що змінює біомеханіку навантаження на кінцівку.
Після того як імплант зростається з кісткою, до нього кріплять зовнішній протез.
За операціями у Чернівцях спостерігав німецький фахівець з остеоінтегративного протезування та представники виробника імплантів. Вони також привезли спеціальне обладнання для сканування кінцівок, щоб індивідуально визначити розмір імпланта для кожного пацієнта.
Метод підходить не всім
Ортопед-травматолог Богдан Аксенин наголошує, що остеоінтеграція має протипоказання. Серед них — проблеми зі шкірою та інші стани здоров’я.
Важливою є і психологічна готовність пацієнта. Імплант, який зростається з кісткою, потребує постійного догляду та дотримання гігієни. Одним із можливих ризиків є інфекційні ускладнення.
«Потрібно розуміти, що це нове місце, за яким потрібно доглядати — так само, як за зубами чи будь-якою іншою ділянкою тіла. Але воно ще більш тендітне», — зазначає лікар.
У Чернівцях використовують одноетапну технологію остеоінтеграції. Подальша реабілітація може бути швидкою або подовженою. Коли саме пацієнт зможе стати на протез, залежить від загоєння рани та загального стану організму. За словами Богдана Аксенина, це може зайняти від двох тижнів до півтора місяця.
Для самого лікаря ці операції також стали першими, проведеними самостійно. Досвід роботи з методикою він здобував під час стажування за кордоном.
«Ми дуже довго готувалися до цих операцій, і очікування досить великі. Але разом із цим я розумію, що відповідальність величезна, тому що люди очікують найкращого результату», — каже Богдан Аксенин.
Остеоінтеграцію планують фінансувати з держбюджету
Одна операція з остеоінтеграції у Чернівцях коштувала 17 тисяч євро. Перші три втручання оплатив благодійний фонд, кошти на них переважно збирали у США.
Надалі у Чернівецькій лікарні планують розвивати цей напрямок за державні кошти. Як повідомив генеральний директор закладу Богдан Литвин, лікарня планує подаватися на участь у відповідному державному проєкті.
7 вересня Кабінет Міністрів ухвалив постанову про запуск дворічного експериментального проєкту з остеоінтегративного протезування.
Програма передбачає допомогу людям із короткими або деформованими куксами стегна чи плеча, яким не підходить звичайне протезування через постійний біль, рубці, дерматити, виразки та інші проблеми.
Водночас отримати таке протезування зможуть не всі. Перед участю у проєкті пацієнт має отримати висновки двох протезних підприємств про можливість використання звичайного протеза. Якщо він не підходить, рішення про остеоінтеграцію ухвалюватиме комісія медичного закладу з урахуванням показань і протипоказань. Після цього кандидатуру має погодити МОЗ.
Пацієнту також мають пояснити особливості лікування, можливі ризики та ускладнення, очікуваний результат і альтернативні методи. Після цього він надає письмову згоду на операцію.
У межах експериментального проєкту НСЗУ оплачуватиме операцію та стаціонарну реабілітацію, а також доплачуватиме 1,2 мільйона гривень за систему прямої фіксації протеза до кістки. Зовнішній протез, його підбір, виготовлення, встановлення та подальше обслуговування фінансуватиме Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю.
Після виписки пацієнти проходитимуть контрольні огляди через шість тижнів, три, шість і 12 місяців. Лікарі оцінюватимуть їхні функціональні можливості, якість життя та психічний стан. Через рік також проводитимуть денситометрію для оцінки щільності кісткової тканини.
За матеріалами “Суспільне.Чернівці”
