Поживу та саджанці закуповують за валюту, а збувати груші та яблука доводиться за безцінь. Тож, плоди просто осипаються, їх ніхто не збирає.

Лише в Сокирянському районі 130 аграрних підприємств, під сади розбили дев’ять тисяч гектарів. Цього року маленька Буковина планує зібрати на 130 тисяч тонн більше яблук, аніж лідер галузі – Нідерланди. Продавати за безцінь – не вигідно. Зберігати – дорого.

Сучасні сховища із заморозкою, коли яблуко під впливом газу наче засинає – звели лише поодинокі підприємці. Решта облаштували прості склади. Завезти сюди урожай, що вже достиг, неможливо. За такої спекотної погоди яблука миттєво згниють. Їх здають за безцінь перекупниками, які за сотню кілометрів везуть плоди на сокопереробні заводи.

Найперспективніший ринок збуту для українських садоводів – Азія. Та це, для такого урожаю, крапля в морі. Наразі чи не єдиний вихід із ситуації – активна робота антимонопольного комітету. Садівники припускають, така низька цінА – змова монополістів. І вийти із замкнутого кола зможуть лише за допомогою державних органів.