Головною запорукою розвитку Карпатського регіону є розбудова транспортної інфраструктури та відкриття міжнародних пунктів пропуску.

На цьому 21 серпня наголосив голова Чернівецької обласної ради Іван Мунтян під час засідання круглого столу, участь у якому взяли представники Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Чернівецької обласної державної адміністрації та експертного середовища, а також керівники органів місцевого самоврядування і депутати обласної ради від Вижницького та Путильського районів. Обговорено шляхи реалізації комплексних проектів, спрямованих на розвиток економіки, залучення інвестицій, розвиток транспортної інфраструктури, туристичної та рекреаційної галузей нашого регіону.

«Коли ми говоримо про Карпатський регіон, мусимо пам’ятати про те, що головною запорукою його розвитку є відновлення та розбудова транспортної інфраструктури. Тому хто би що не говорив, а без нормальних доріг, мостів та пунктів пропуску на кордоні – в нашому випадку з Румунією – розвиток гірських територій є неможливим. Яскравим прикладом є наш Путильський район, який незважаючи на свій прикордонний статус, є фактично відрізаним від усього світу. Задля вирішення цієї проблеми я запропонував побудувати дорогу «Шепіт – Селятин – Усть-Путила» з подальшим переходом на Івано-Франківську область. Наявність цієї дороги разом із відкриттям пунктів пропуску забезпечить прихід іноземних інвестицій на Буковину, а також покращить туристичну привабливість нашої та сусідньої Івано-Франківської областей. Саме тому обласна рада, не чекаючи на рішення з центру, залучила в рамках транскордонного проекту понад 2 мільйони євро на будівництво під’їзних шляхів до пункту пропуску «Шепіт», – відзначив голова крайового парламенту Буковини.

У свою чергу учасники обговорення також звернули увагу на те, що гірським регіонам українських Карпат загалом і гірським районам Чернівецької області зокрема, найперше бракує державної підтримки, в тому числі, підтримки з боку держави, спрямованої на розбудову дорожньої та прикордонної інфраструктури регіону.

На їх думку, сприяти покращенню інвестиційної привабливості, стану довкілля та дорожньо-транспортної мережі, мінімізації загроз природнього характеру, збереженню та популяризації об’єктів культурної спадщини, відродженню народних промислів, модернізації сільськогосподарського виробництва, використанню екологічно безпечних альтернативних джерел енергії, розвитку рекреації і туризму на території гірських громад покликаний також і принцип просторового планування гірських територій, закладений в основу державної Програми розвитку українських Карпат на 2020-2022 роки, яку Мінрегіонбуд планує подати на затвердження до Кабінету Міністрів України вже у вересні цього року.

За матеріалами Чернівецької обласної ради