Реконструкцію перинатального центру в Чернівцях розпочали ще 2013 року. В 2012-му обласна рада вирішила, що на місці старого приміщення колишньої пологової лікарні №1 з’явиться сучасний перинатальний центр, один із найбільших в Україні.

Shpalta.media побувала на об’єкті та дізналася, на якій стадії зараз будівництво, чому кошторисна вартість центру змінювалася з роками та що заважає нарешті відкрити у місті цей довгоочікуваний довгобуд.

Екскурсію новеньким перинатальним центром нам проводить начальник управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації Олександр Пуршага.

Біля великої новенької будівлі центру саме працюють робочі. Вони завершують монтаж плитки на території парковки для працівників медзакладу.

Пояснюють, зовнішні роботи практично завершені. Все, що залишилося, мають доробити до холодів.

Прогулюємося двором. Усе у гарній бруківці, вже встановили новий паркан, облаштували місця для газонів, клумби…

Тут раніше збиралося сміття, зараз буде шлагбаум для в’їзду швидкої. Таких заїздів буде два. Зліва у нас – приймальне відділення. Цей увесь блок – добудова до старого приміщення, його раніше просто не було, – пояснює Олександр Пуршага.

При вході у приймальне відділення є сходи, пандус, незабаром тут встановлять і зовнішній ліфт.

Поруч на подвір’ї – нова трансформаторна підстанція. Пан Олександр розповідає, що її збудували торік, коли медзаклад лишився без світла.

Ось одна з причин, чому кошторисна вартість об’єкта змінилася. Ми побудували цілком нову «ТП-шку». Раніше цю частину обслуговувало Обленерго, та вони продали ці потужності, цим самим залишили лікарню без світла. З монополістом складно воювати, тож ми були вимушені побудувати свою станцію. На це пішло близько п’яти мільйонів. Проте на сьогодні лікарня цілком забезпечена своєю «ТП-шкою». Поруч ще стоятиме дизель-генератор. Ми його ще не закуповували, тільки замовили. Власне, сюди піде частина грошей, на які ми ще чекаємо, – каже чиновник.

Зовсім поруч – закинуте приміщення. Це колишній харчоблок пологового будинку. Зараз він не є частиною перинатального комплексу. Адже харчоблок – власність міста, а власники медичного закладу – обласна рада.

Раніше він був загороджений. Але тепер ми його відкрили, нехай усі бачать, в якому він стані на фоні всього іншого. Можливо, тоді з ним щось вирішиться, але це дуже складне питання. У документації перинатального центру харчоблоку немає. Щоб його задіяти, потрібно передати цю будівлю у власність обласної ради, створити новий проєкт, це складно, і зараз про це не мова не йде, – додає Олександр Пуршага.

Далі на території двору лікарні, ближче до другого заїзду, облаштовують ділянку, де будуть стояти альтфатери. Для сміттєвих баків зварять ангар, і комунальники забиратимуть сміття з території. Так борються з тим, щоб відходи сюди не приносили сусіди.

 Уже зараз по всьому двору ведуть відеонагляд.

Олександр Пуршага розповідає, що головна причина, чому зовнішні роботи ще не завершені, – фінансування. Також цікавлюся, чому реконструкція перинатального так затягнулася.

Вхід ми майже завершили. Але два тижні не фінансують роботи за субвенцією. Якби кошти не «зависли», ми би все завершили на дворі. Бачите, сходи? Вони мають бути покриті дорогим каменем, як і бордюри поруч. Усе замовили, все буде, коли будуть кошти. І взагалі, перша причина, чому у нас з’явився цей довгобуд, – гальмування з фінансуванням. Роботи розпочали у 2013 році. На початок виділили 42 млн, із них на 26 закупили обладнання. Решта пішла на будівельні роботи. Потім усе зупинилося і практично до 2016 року тут усі роботи заморозилися, бо більше фінансування не було. Тобто три роки тут ніхто нічого не робив. Добудова плавала у воді, довелося просити в обласної ради кошти, щоб домурувати і зберегти її… Потім надходили якісь кошти – виконували роботи. Нічого без грошей не робиться, а як могли йти роботи, коли не було фінансування так довго? Це перша проблема цього довгобуду.

 

А друга велика проблема – від початку документація була зроблена не так, як повинно бути. Перша була на 79 мільйонів, а зараз кошторисна вартість об’єкта – 161 мільйон. У тих документах не було вказано ні благоустрою, ні заміни мережі, ні медико-технологічне обладнання. Там не було взагалі передбачено заміни ліфтів. А ми їх усі поміняли. Вдруге документацію корегували до 117 мільйонів. Із кожним роком міняються ціни на все, зростає й офіційна заробітна плата робочих. А це теж впливає на загальну суму. Завжди змінювалися будівельні норми, документація, а це теж кошти. Остання цифра – 161. Вона змінюватися вже не буде. Але держава має дати ще 17 мільйонів, окрім тих десяти, які надали, та вони десь «зависли», – розповідає пан Олександр.

Будувати легше, ніж реконструювати

Заходимо всередину перинатального центру. Тут сім поверхів, два з яких – підвал і горище. Тут заховані всі мережі та очисні системи повітря.

Це космічний корабель. На кожному поверсі у нас близько тисячі квадратних метрів. Уявіть ці масштаби на семи поверхах! Це найскладніший об’єкт, із яким мені доводилося працювати. Якби ми будували заново, було б легше. А реконструкція – це підлаштування до того, що вже було. Заходьте.

Всюди відеонагляд. Так повинно бути за нормами. «Мертвих» точок немає, – запевняє чиновник.

Кожні дві палати на цих поверхах об’єднані одним санвузлом. Сантехніку поки не закупили.

На першому та другому поверхах подвійні вікна.

Це – «чисті приміщення». Повітря з вулиці не може сюди потрапляти. Подвійне скло і потужне дороге обладнання, частина якого вже змонтована, спеціальні медичні гази… Тут буде таке повітря, як у колбі. Таким чином боротимуться з першою проблемою перинатальних центрів – інфекціями. Цих два поверхи складні, зі своїми особливостями. Тут усе потужно продумано. Ось тут навіть леноліум спеціальний – токопровідний. Двері тут оброблені спеціальним металом, пожежна безпека, – зазначає він.

Між поверхами вже зробили сходову клітку, вмонтували перила. Двері на кожному поверсі спеціальні – сталеві, броньовані.

Далі всі поверхи дублюються. Робочі кажуть, навіть підбираючи кольорову гаму стін у кожному кабінеті, радилися з лікарями, які тут працюватимуть.

Насамкінець ідемо у підвал, де вмонтовані всі теплові, мережі кондиціювання, очистки води та повітря…

Ось тут є і цей підземний хід від колишнього харчоблока. Якщо з ним щось вирішать – звідти зможуть приносити їжу до ліфта у підвалі, і так розвозити її по поверхах. Було б зручно, – каже чиновник.

За словами Пуршаги, перинатальний центр практично готовий. Та коли його відкриють, відповідати не поспішає.

Детальніше про довгобуд та будівництво перинатального центру у Чернівцях читайте в розслідуванні shpalta.media.

За матеріалами shpalta.media.

Фото shpalta.media