Ці жителі столиці, які були змушені втікати від ракетних ударів до більш спокійних Чернівців, тепер повернулися додому. Але з вдячністю і теплом згадують про місто, яке дало їм прихисток.
Вони опублікували у соцмережах своєрідного листа. Публікуємо його без змін.
Перегляньте також:
- Палив релейну шафу та фіксував на відео будівлю СБУ: у Чернівцях судили військового, якого завербували для диверсій
- У Чернівцях планують відремонтувати завулок за понад 1,3 млн грн
Дорогі Чернівці!
Привіт з Києва!
Київ гаряче дякує за гостинність, притулок, тепло і ще…
За спокійні ночі під дахом більш ніж столітнього привітного будинка. За сонячні ранки із духмяною філіжанкою незмінної Lavazza.
За красу твоїх площ. За велич славнозвісного Університету. За затишок і чарівність вулиці Кобилянської. За історії і легенди, що ховаються у вузеньких вулочках і підворіттях. За неймовірні магноліі. За казковий цвіт сакур. За стародавні вулиці, де кожен будинок – це шедевр талановитих зодчіх (і свій квест “знайди хоча б два схожих будинка” я так і не пройшла!) За чарівність старовинних вілл на Федьковича. За тишу церков, соборів, костьолів, сінагог. За надихаючий концерт гурту “Плай” в Філармоніі. За талановиту виставу в розкішному театрі Кобилянської. За старовинний парк, який так дивно змінювався на очах протягом всієї весни. За гучні, веселі атракціони, гомін дітей. За години з книжкою і паперовим стаканчиком чая десь у сквері. За екскурсії пана Євгена і пані Поліни, які зразу ж закохують у місто. За “Марічку” пана Миколи на Ратуші. За лекції викладачки і письменниці Іванни, які в Резиденцї Молоді можна було слухати годинами. За терпіння дівчат у ЦНАПі. За доброзичливість містян. За підтримку і розуміння ВПО між собою.
За смачну мамалигу зі справжньою бринзою. За дивну начінку (вона ж баба нягре). За голубці, що тануть у роті (таких смачних я не їла ніде).
І наче забуваєш, чому ти опинився в цьому чарівному місті.
Ні, не забути – то війна…
Головне, Чернівці, дякую за людей, що так самовідданно, кожен день, без вихідних, без перерв, залишивши свої справи, приходять на другий поверх в Літній театр і в’яжуть, в’яжуть, плетуть, шиють – роблять те, що збереже наших хлопців там, що прискорить нашу перемогу.
За майбутню перемогу, Чернівці, Київ, Харків, Маріуполь, Суми, Одеса, Чернігів…
Слава Україні!
Олена і кияни, які вже вдома.
